У боротьбі з пандемією коронавірусу світ з нетерпінням чекає на вакцину проти COVID-19. Однак, швидше за все, пандемія COVID-19 може стати далеко не останньою в історії людства. Десять місяців тому китайські чиновники повідомили про зростання кількості випадків пневмонії в Ухані. Після цього, пандемія COVID-19, лише за наявними даними, вбила 1,1 мільйона людей та інфікувала 43 мільйони. Пандемія зруйнувала життя людей, розширила нерівність та виявила серйозні недоліки державного управління, пише Financial Times.
Будучи першою пандемією глобалізованої ери, вона також оголила економічний хаос. Сучасне суспільство вже не терпить масових жертв, як це робили попередники, але людство виявило готовність закрити економіку, щоб захистити життя.
Майбутня пандемія може бути ще більш небезпечною, тому життєво важливо засвоїти уроки, як запобігти появі нових пандемій - або зробити їх менш катастрофічними.
COVID-19 сколихнув уряди багатих країн та поставив у глухий кут передових вчених. Зокрема, Sars-Cov-2, штам коронавірусу, що стоїть за цим спалахом, виділив загрозу невідомих патогенів, які переходять від тварин до людей, а потім поширюються по всьому світу. Це третій коронавірус, який показав свою здатність мігрувати від виду до виду.
Зменшення ймовірності такої „міграції” вимагає зменшення зазіхання людства на дикі біотопи - наприклад, шляхом припинення вирубки тропічних лісів для створення сільськогосподарських угідь. Слід також посилити контроль за торгівлею дикими тваринами - особливо над їх продажем на міських ринках в Азії та в інших місцях.
Перше правило бою - знати, хто твої вороги. Такі ініціативи, як Global Virome Project, метою якого є картографування сотень тисяч вірусів тварин, що потенційно можуть перейти до людей, заслуговують на підтримку. Цією інформацією можна ділитися з фармацевтичними компаніями та дослідницькими лабораторіями для сприяння розробці профілактичних препаратів та методів лікування.
На відміну від спалахів SARS та MERS, фінансування антивірусних досліджень не повинно зменшуватися. Фармацевтична галузь також потребує стимулів для проведення досліджень щодо природи інфекційних хвороб.
Інформацію про потенційні ризики можна подати до нової мережі раннього попередження, що зв’язує науковців та медичних працівників, призначену виявити будь-який підозрілий спалах невідомої хвороби, ізолювати інфекцію та запобігти потенційній пандемії. Ця мережа повинна стати частиною посиленої «глобальної архітектури» галузі охорони здоров’я.
Що повинна включати ця «конструкція»?
Світову організацію охорони здоров’я критикують за невдалу боротьбу з пандемією, і президент США Дональд Трамп послабив організацію, відкликавши фінансування з боку США. І все-таки краще вдосконалювати те, що ми маємо, ніж втрачати час, намагаючись побудувати щось нове з нуля.
Структура та управління ВООЗ потребують реформування, щоб краще ізолювати її від впливу будь-яких окремих членів. Також можна збільшити фінансування ВООЗ з боку більш розвинених країн, з меншими витратами на конкретні проекти, визначені донорами, покращуючи спроможність організації запобігати потенційним епідеміям.
Міжнародні нормативи охорони здоров’я, які регулюють роботу ВООЗ, слід перетворити на нову глобальну угоду про інфекційні хвороби, зобов’язуючи країни, що підписали Конвенцію, надавати швидкі та вичерпні дані про будь-які спалахи захворювання.
Деякі вказівки, які регулюють діяльність ВООЗ під час надзвичайних ситуацій, наприклад, про те, що авіаперевезення не слід призупиняти, щоб уникнути економічних, соціальних та технічних збитків - потребують перегляду.
Урок цієї коронавірусної кризи полягає в тому, що при небезпечному інфекційному захворюванні життєво важливим є швидке закриття пасажирських перевезень.
Дійсно, запобігання та підготовка до нових пандемій передбачатиме збереження як вже наявних знань, так і висновків, які зробило людство у боротьбі з пандемією коронавірусу.
Походження та характер майбутніх спалахів хвороб можуть відрізнятися. Але локальні карантинні заходи, соціальне дистанціювання та механізми тестування і відстеження контактів, як і раніше, є ключовими для стримування поширення інфекції. Країни Азії, які отримали такий досвід після спалаху SARS, для прикладу, впоралися з COVID-19 краще, ніж багато інших країн Європи та Америки.
Світ протягом тривалого часу ігнорував попередження експертів-інфекціоністів про те, що невідомий збудник - „хвороба Х”, з’явиться у тварин і розв’яже руйнівну пандемію. Якщо коронавірус був «хворобою X», то світ повинен бути набагато краще підготований до боротьби з «хворобою Y», резюмує видання.