Пандемія COVID-19 дестабілізувала навіть багаті країни світу та змогла вивести з ладу високорозвинені системи охорони здоров’я. Ймовірно, країни Заходу зробили певні висновки після першої хвилі пандемії. Італія збільшує потужність відділень інтенсивної терапії, Франція збільшує заробітну плату для медичних працівників, а Іспанія будує нові лікарні на випадок пандемії, пише Bloomberg.
І все ж, коли випадки хвороби знову зростають, тиск на систему охорони здоров’я та владу країн починає збільшуватися.
Існує ризик, що друга хвиля пандемії може призвести до нового «економічного застою» в європейських країнах.
Також, важко спрогнозувати, як впораються з новою хвилею пандемії системи охорони здоров’я.
Пацієнти з COVID-19 заповнюють більше третини ліжок у відділеннях інтенсивної терапії в паризькому регіоні Франції. Подібна ситуація спостерігається і в Мадриді.
Деякі європейські країни почали знову запроваджувати карантинні обмеження, такі як закриття барів, тренажерних залів та інших об’єктів, щоб уповільнити поширення хвороби та зменшити навантаження на системи охорони здоров’я.
Попри те, що наразі рівень госпіталізації в Європі набагато нижчий, порівняно з першою хвилею пандемії, європейські лідери вважають, що вони повинні діяти вже зараз, адже з часом навантаження на системи охорони здоров’я знову може вийти з-під контролю.
Французький Інститут Пастера прогнозує, що до листопада відділення реанімації можуть заповнити близько 11 тисяч пацієнтів з COVID-19 у Франції. Така кількість хворих перевищує максимальну потужність реанімаційних відділень країни в умовах надзвичайної ситуації.
Враховуючи те, що системи охорони здоров’я знову можуть не впоратися з потоком пацієнтів з коронавірусом, викликає здивування те, що уряди деяких країн занадто багато уваги приділяють проблемі закриття барів чи ресторанів, замість того, щоб розширювати потужність лікарень.
Однак, для того, щоб збільшувати «лікарняні можливості» необхідно багато коштів.
Уряди країн зіштовхнулися зі складним вибором. Розширення відділень інтенсивної терапії може врятувати більшу кількість життів, але це ніяк не перешкоджатиме поширенню інфекції, тому уряди країн вагаються щодо того, скільки коштів виділяти на збільшення кількості місць у відділеннях інтенсивної терапії.
Однією з відповідей може бути кращий розподіл лікарняних ресурсів, які вже існують.
Під час першої хвилі пандемії COVID-19 Франція використовувала спеціальні потяги для перевезення пацієнтів по всій країні і навіть через кордон до Німеччини та Люксембургу.
Зараз транскордонне співробітництво також може стати важливим, оскільки деякі країни краще контролюють поширення хвороби, а в інших спостерігається більша кількість випадків коронавірусу.
Керівник служби невідкладної допомоги в одній з паризьких лікарень Філіп Жувін пропонує створити європейський резерв медичного персоналу та ресурсів, які могли б надсилатися з менш постраждалих країн тим, хто зіштовхнеться з більшою кількістю випадків хвороби.
Інший спосіб полегшити навантаження на відділення інтенсивної терапії може передбачати реорганізацію самих лікарень.
Для прикладу, Південна Корея, яка намагалася не запроваджувати жорсткий карантин під час пандемії COVID-19, покладаючись на широке тестування на коронавірус та активне відстеження контактів, використовувала свій досвід боротьби зі спалахом вірусу MERS 2015 року, коли розподіл пацієнтів проводився на основі важкості симптомів та наявності місць в лікарнях.
Уряди країн повинні переосмислити використання ресурсів, зробивши його більш ефективним та дієвим.
Важлива увага повинна акцентуватися і на профілактичних заходах. Однак, механізми тестування на коронавірус та відстеження контактів почали давати збій в деяких європейських країнах.
І все-таки, уряди країн повинні припинити сприймати фінансування галузі охорони здоров’я як «невигідні інвестиції», та почати думати про користь медицини для суспільства та економіки. Якщо людство хоче навчитися «жити з пандемією», то лідери країн мають думати і про розширення потужності лікарень, а не лише про закриття барів, резюмує видання.