У Сі Цзіньпіна є улюблена фраза: "Світ сьогодні переживає серйозні зміни, небачені за ціле століття". Китайський лідер повторює її на міжнародних самітах, партійних конференціях і навіть під час розмови з російським диктатором Владіміром Путіним. Це показове розуміння його глобального бачення, й ірано-ізраїльський конфлікт цілком вписується в нього.
Пекін має можливість взяти на себе роль дипломатичного лідера у вирішенні проблем у цій дедалі більш нестабільній ситуації. Це дозволило б другій за величиною економіці світу побудувати доброзичливі відносини не лише зі США, з якими вона має суперечливі стосунки, але й зміцнити свою репутацію лідера на Глобальному Півдні, що є однією з ключових амбіцій Сі Цзіньпіна. Те, що президент вирішив не діяти на випередження, є промовистою ознакою його амбівалентного ставлення до втручання під час кризи, вважає Bloomberg.
Зв'язки Китаю з Іраном налічують багато століть, особливо коли йдеться про торгівлю. Обидві країни мають багато спільного — вони раніше перебували під владою імператорських династій, а потім зіткнулися з революціями, які трансформували їхні держави. Але найбільше їх пов'язує спільний антагонізм до домінування Заходу в епоху після Другої світової війни. Вони вважають, що США намагаються сприяти зміні режиму, і остерігаються західного культурного впливу на своїх громадян.
Китай запропонував сприяти діалогу між Ізраїлем і Палестиною, продовживши ту саму пропозицію про дві держави, яку він висуває вже багато років, і допоміг розрядці у відносинах між Саудівською Аравією та Іраном. Проте його пропозиції часто відкидають як нереалістичні й занадто спрощені для складних геополітичних питань, які він намагається вирішити.
США, однак, вважають роль Китаю значною, зокрема, вплив, який він може мати на Тегеран. Те, що США намагаються обмежити економічні зв'язки Китаю з Іраном, свідчить про те, наскільки важливими Вашингтон вважає ці відносини, а також про те, наскільки він хоче, щоб Пекін взяв на себе провідну роль у цій кризі. Він попросив Китай закликати Тегеран не мстити Ізраїлю за повітряний удар по іранському консульству в Сирії. Але все, що зробив головний дипломат Китаю, — це сказав іранському колезі, що він готовий продовжувати співпрацювати з ним у майбутньому.
"Китай готовий неухильно просувати практичну співпрацю з Іраном у різних сферах і сприяти подальшому розвитку китайсько-іранських відносин", — сказав міністр закордонних справ Ван Ї іранському колезі Хосейну Аміру Абдоллахіану в телефонній розмові в понеділок 15 квітня, після ракетного обстрілу Ізраїлю на вихідних.
Пекін досяг відносного успіху після цієї телефонної розмови: міністр закордонних справ Ірану заявив, що його країна усвідомлює регіональну напруженість, готова проявляти стриманість і не має наміру йти на подальшу ескалацію. Але Китай не став засуджувати дії Тегерана у відповідь, заявивши, що розглядає їх як "побічні наслідки конфлікту в Газі". Пекін мав достатньо можливостей змінити статус-кво. Настав час почати це робити.
Більше про конфлікт між Іраном та Ізраїлем пише завідувач відділу Національного інституту стратегічних досліджень Олексій Їжак у статті "Іран атакував ракетами Ізраїль. Чи розпочнеться на Близькому Сході нова війна?".