Переможець виборів президента США, новообраний американський лідер Джо Байден повинен спробувати «укласти грандіозну угоду» з демократичними союзниками Америки. Досягненням адміністрації президента Дональда Трампа було визнання авторитарної загрози з боку Китаю. Завданням адміністрації Байдена буде вирішити, що з цим робити далі, пише журнал The Economist.
Дональд Трамп вважає, що Америка повинна боротися з «наступом Китаю» самостійно, відмовившись від підтримки демократичних країн-союзників. У своїй стратегії щодо Китаю Байден повинен обрати інший шлях. Америці точно не завадить демократичний союз з країнами-однодумцями, щоб об'єднати зусилля. Звісно, на шляху до такого демократичного союзу стоїть велика кількість перешкод, але вигода від нього буде набагато більшою.
Щоб зрозуміти чому, варто подумати, чим холодна війна проти Китаю відрізняється від суперництва США з СРСР.
Протистояння з Радянським Союзом було зосереджене на ідеології та ядерній зброї. Сьогодні новим полем битви є інформаційні технології, мобільні мережі 5G, Інтернет та штучний інтелект.
У новому протистоянні не так важливий військовий потенціал країн-суперників, як гнучкість та динамічність економіки.
Перша холодна війна відбувалася на фоні «повністю відокремлених світів» між двома країнами. «Дійові особи» у другій холодній війні взаємопов’язані. Це частково є результатом інтеграції Китаю у світову економіку, особливо після того, як Пекін вступив до Світової організації торгівлі у 2001 році.
Така взаємопов’язаність також випливає і з діяльності багатьох технологічних підприємств.
Теперішнє протистояння між Китаєм та США відображає, наскільки важко будь-якій країні одноосібно освоїти весь спектр діяльності в сфері технологій.
Комуністична партія Китаю зрозуміла, що новітні технології - це шлях до влади. Китай має величезні амбіції в цій галузі. До того ж, владна партія Китаю підтримує зусилля китайських компаній субсидіями та «промисловим шпигунством». Усвідомлюючи всю важливість, Китай активно «рекламує» свої технології, забезпечуючи міжнародні контракти, просуваючи себе як цифрову державу та проводячи кампанію встановлення прокитайських стандартів у світових організаціях.
Як не дивно, суперечлива реакція Трампа на рішучість Китаю мала свої успіхи. Він переконав деяких союзників припинити купувати обладнання для мереж 5G у китайської компанії Huawei.
Але в довгостроковій перспективі такий підхід лише грає на користь Китаю. Якщо США будуть і надалі продовжувати самостійно боротися з Пекіном, це ризикує перерости в остаточну втрату Америкою своїх союзників. До того ж, Європа стає дедалі самостійнішою на міжнародній арені.
Європейські політики оголосили про плани запровадити цифрові податки для американських технологічних гігантів та обмежити поглинання іноземних компаній, включаючи, потенційно, американські.
Однак, новий підхід до європейсько-американських відносин може допомогти союзниками перетворити свої слабкі сторони на переваги.
За умови тіснішої співпраці у сфері розвідки, альянс може бути більш пильним щодо загроз безпеці з боку китайських хакерів та технологічних фірм. Координуючи свої зусилля щодо сфери новітніх технологій, союзники могли б отримати перемогу над Китаєм у цій галузі.
Замість того, щоб залишити Америку ізольованою, новий союз із демократичними країнами допоможе США продовжити змагання за технічне домінування, забезпечивши вигоду від тісного співробітництва з країнами-однодумцями.
Новий союз також дозволить зробити Америку більш відкритою для транскордонного наукового співробітництва та імміграції, що життєво важливо для країни, яка процвітає завдяки внескам іноземних студентів, багато з яких приносять вклад у дослідження або роботу в галузі технологій. Така відкритість - сила, якої не вистачає Китаю.
Можливо, для подібного співробітництва потрібен певний договір чи створення відповідної організації, як НАТО чи СОТ, для прикладу, але для такого договору може знадобитися занадто багато часу.
У будь-якому випадку, укласти таку «грандіозну угоду» буде важко. З одного боку, Америці потрібно було б визнати, що вона не така потужна країна, як це було, коли США встановлювали глобальний порядок після Другої світової війни. Америка повинна бути готова піти на поступки своїм союзникам прямо зараз, щодо таких сфер як оподаткування та деяких деталей промислової політики, для прикладу.
При цьому, союзникам Америки також довелося б піти на поступки. Їм доведеться довіряти країні, яка за під час президенства Трампа іноді з презирством ставилася до трансатлантичного союзу. Можливо, Європі доведеться на деякий час відмовитися від своєї мрії стати «наддержавою», незалежною від Америки та Китаю.
Співпраця між демократичними союзниками допоможе досягнути успіхів у конкуренції з Китаєм, зокрема в галузі технологій. Коли потужні демократії об’єднуються, це може зробити світ безпечнішим, резюмує журнал.