Америка та Іран за посередництва Великої Британії, Китаю, Франції, Німеччини, Росії та ЄС, ведуть переговори про відновлення ядерної угоди, яка була зруйнована в часи президенства Дональда Трампа в США. Однак зараз яскравого успіху у дипломатичних переговорах немає, тим часом США та Іран наближаються до критичної точки. У відповідь на американські санкції Іран постійно порушував положення угоди, розширюючи свою ядерну діяльність, випробовуючи вдосконалені центрифуги та накопичуючи збагачений уран. У травні Міжнародне агентство з атомної енергії підрахувало, що Іран наближається до створення ядерної бомби, пише The Economist.
Протягом минулого року Америка та Іран заявляли, що готові повернутися до умов угоди, якщо інша сторона піде на поступки.
«Ми вважаємо, що майже всі пункти щодо угоди готові», - заявив заступник міністра закордонних справ Ірану. Існує «новий рівень оптимізму», сказав представник ЄС в ООН. Міністерство закордонних справ Росії розраховує, що угода може бути укладена до 14 липня. І все ж відновити початкові умови угоди не так просто, як здається, оскільки обставини змінилися.
Іран переживає політичний перехід. Жорсткий націоналіст Ібрагім Райсі замінить Хасана Рухані на посаді президента. Райсі та його прихильники вороже ставляться до Америки та Заходу. Це не означає, що угода неможлива, але обрання Райсі ускладнює ситуацію.
Уряд Рухані навряд чи присвятить свій останній місяць перебування при владі активній дипломатії, вважає Анісе Бассірі Тебрізі з британського аналітичного центру. Також немає жодних гарантій того, що новий уряд в повному обсязі буде виконувати будь-яку угоду.
Внутрішня політика Ірану - не єдина перешкода на шляху до угоди.
«У нас все ще є серйозні розбіжності, які не були подолані. Будь то ядерні кроки, які Іран повинен зробити, щоб повернутися до умов угоди, полегшення санкцій, які запропонують США, або послідовність кроків, які вживатимуть обидві сторони», - попередив американський чиновник.
Послідовність вже не є тією перешкодою, якою вона колись була. Обидві сторони вважають, що вони можуть повернутися до угоди серією одночасних кроків, а не чекати, поки інша зробить поступки. Але інші виклики залишаються.
Іран хоче, щоб Америка скасувала всі санкції, запроваджені Трампом. Америка каже, що скасує лише ті санкції, які стосуються угоди. У березні адміністрація Байдена фактично запровадила нові санкції проти двох членів Корпусу вартових Ісламської революції за порушення прав людини. Саме такі види санкцій, «економічно незначущі, але дуже політично чутливі», є найскладнішими, говорить аналітик Генрі Рим. Вони включають маркування Америкою Корпусу вартових Ісламської революції як терористичної групи.
30 червня посол Ірану в ООН Маджід Тахт Раванчі заявив, що країна хоче гарантій того, що США знову не покинуть угоду. Американські чиновники заявляють, що неможливо надати таку гарантію, не в останню чергу тому, що ядерну угоду не можна перетворити на обов'язковий договір без підтримки з боку двох третин американських сенаторів. Республіканці, які складають половину Сенату, з самого початку виступили проти угоди. У будь-якому випадку Трамп також продемонстрував, що президент міг легко відійти навіть від довготривалих договорів.
«Не існує такого поняття, як гарантія. Я думаю, що Іран це знає, так само як і ми», - сказав американський чиновник.
Західні країни мають свої претензії. Вони стверджують, що Іран отримав цінні знання, серед іншого, працюючи на вдосконалених центрифугах та виробляючи уран, що використовується в реакторах або бомбах. Початкова ядерна угода могла не дозволити Ірану дійти до цього рівня, тим самим уповільнюючи ядерний прогрес країни.
Зараз Америка хоче, щоб Іран погодився на подальші переговори, які не лише розширили б положення угоди, але також охопили б інші питання, такі як балістичні ракети Ірану та підтримка бойових груп в регіоні. Райсі вважає, що ракети та підтримка бойових груп «не підлягають обговоренню».
Глухий кут є особливо небезпечним, оскільки Іран має намір збільшити свої важелі впливу не лише шляхом постійного розширення ядерної діяльності, тим самим скорочуючи час, необхідний для побудови бомби, але й погрожує зробити свою ядерну програму менш прозорою. У лютому Іран відмовився від встановлення камер на ядерних об'єктах, але погодився на «тимчасове технічне порозуміння» з Міжнародним агентством з атомної енергії.
Ці запобіжні заходи були поновлені двічі, але закінчились 24 червня. Уряд Ірану заявляє, що не вирішив, чи продовжувати їх, і натякає, що може видалити дані з камер. Мабуть, намір полягає в тому, щоб Америка почала хвилюватися, але на практиці Іран просто руйнує довіру.
Зважаючи на всі позитивні сигнали, що випливають із Відня, існує також тривога щодо того, наскільки високими стають ставки. Оновлення порозуміння Ірану з Міжнародним агентством з атомної енергії дозволить уникнути невизначеності, яка може мати невиправдані довготривалі негативні наслідки. Але американський дипломат Марк Фіцпатрік вважає, що «Іран грається з вогнем».
Між Тегераном та Вашингтоном зростає напруга. Попри те, що тривають непрямі переговори щодо відновлення ядерної угоди 2015 року, американські та іранські чиновники критикують один одного, звинувачуючи протилежну сторону у відсутності прогресу.