Тегеран стверджує, що повітряні удари, в результаті яких загинули іранські військові командири в Дамаску в понеділок 1 квітня, були "останнім воєнними злочином Ізраїлю проти іноземної місії з дипломатичним імунітетом". Це було зовсім не так.
Насправді, як широко повідомлялося, ціллю був іранський командний центр, що координував військові дії проти Ізраїля і знаходився поруч з іранським консульством. Отже, це не робить ці удари порушенням Віденської конвенції, як стверджують ті, хто завжди прагнув засудити Єрусалим. Ізраїль має повне право завдавати ударів по військових об'єктах в іншій країні, яка веде активні бойові дії, вважає The Telegraph.
Насправді, це може виявитися найбільш значною стратегічною поразкою Ірану відтоді, як у 2020 році США ліквідували Касема Сулеймані, командувача сили "Кудс" Корпусу вартових Ісламської революції (КВІР). Головною метою нападу 1 квітня був бригадний генерал КВІР Мохаммад Реза Захеді, який вважався головним посередником між Сирією, Тегераном і його терористичним маріонетковим угрупованням "Хезболла". Маючи десятиліття досвіду, його буде нелегко замінити.
Потік зброї до "Хезболли" тепер цілком може бути ще більше ускладнений. З 7 жовтня ця терористична група регулярно завдає ракетних ударів по ізраїльтянах поблизу ліванського кордону, внаслідок чого було евакуйовано майже 100 тисяч цивільних осіб. Невже критики Єрусалиму дійсно очікують, що він буде сидіти склавши руки й дозволить цим атакам продовжуватися?
Але справжнє питання полягає в тому, чому тільки ізраїльтяни, схоже, сприймають іранську загрозу серйозно. Не схоже на те, що Іран націлився лише на Ізраїль. Іранські маріонетки атакували міжнародне судноплавство в Червоному морі, а підтримувані Іраном ополченці завдали понад 150 ударів по силах США в Сирії, Іраку і Йорданії лише з 7 жовтня.
За межами регіону Тегеран є основним постачальником зброї для Росії у її війні проти України. З часу іранської революції 1979 року Тегеран замовив сотні терористичних атак і вбивств у більш ніж 40 країнах світу. КВІР підозрювали у спробі вбивства іранського журналіста у вигнанні в Лондоні минулої п'ятниці. Тим часом Тегеран стоїть на порозі набуття ядерного потенціалу, який дозволить йому загрожувати не лише всьому Близькому Сходу, але й, можливо, самому Заходу.
"Реакція США та їхніх союзників на все це була нічим іншим, як жалюгідною. Фактично, вони активно заохочували іранську агресію, не відповідаючи на неї своєю мовою — єдиною мовою, яку розуміє Ісламська Республіка", — пише The Telegraph.
Британія відмовилася навіть заборонити КВІР, боячись образити Тегеран. США бояться "спровокувати" Іран, занадто часто закриваючи очі на його безчинства і навіть розморожуючи мільярди доларів, які будуть використані для фінансування регіонального насильства. Замість того, щоб заспокоювати Іран, країни повинні підтримати ізраїльського союзника в його життєво важливих оборонних діях.
Нагадаємо, що Іран пообіцяв помститися після загибелі своїх генералів внаслідок удару по консульстві в Сирії. Іранські лідери назвали напад, в результаті якого загинуло щонайменше 11 осіб, безпрецедентним і пообіцяли жорстку відповідь.