Радник верховного лідера Ірану із закордонних справ Камаль Харразі попередив, що повномасштабний наступ Ізраїлю проти "Хезболли" ризикує спровокувати регіональну війну, в якій Тегеран і "вісь опору" підтримають ліванських бойовиків "усіма засобами". Про це повідомляє FT.
Харразі стверджує, що Іран "не зацікавлений" у регіональній війні, закликаючи США чинити тиск на Ізраїль, щоб запобігти подальшій ескалації.
“Весь ліванський народ, арабські країни й члени осі опору підтримають Ліван проти Ізраїлю", - відповів він на запитання про те, чи підтримає Тегеран "Хезболлу" у військовому плані в разі повномасштабного конфлікту.
"Існує ймовірність розширення війни на весь регіон, в яку будуть втягнуті всі країни, включаючи Іран. У такій ситуації у нас не буде іншого вибору, окрім як підтримувати "Хезболлу" всіма можливими засобами”, - додав Харразі.
Напруженість у відносинах Ірану з США й Ізраїлем різко зросла після нападу ХАМАС 7 жовтня і наступу Ізраїлю у відповідь у Секторі Гази. Підтримувані Іраном бойові угруповання почали нападати на Ізраїль та американських солдатів у регіоні.
У квітні Іран та Ізраїль також здійснили ракетні атаки один проти одного. Водночас обидві сторони прагнули деескалації напруженості.
Але побоювання через ризик повномасштабної війни між Ізраїлем і “Хезболлою” посилилися в останні тижні на тлі все більш войовничої риторики з обох таборів.
Днями місія Ірану в ООН попередила про "нищівну війну", якщо Ізраїль розпочне наступ проти "Хезболли".
Інший іранський чиновник сказав FT, що Іран навряд чи нападе безпосередньо на Ізраїль, а натомість мобілізує мережу своїх союзних бойових угруповань по всьому регіону, які складають “вісь опору”.
Занепокоєння з'являються в той час, коли Іран готується до формування нового уряду після загибелі в травні президента Ібрагіма Раїсі. Другий тур президентських виборів призначено на п'ятницю, 5 липня, після того, як жоден з кандидатів не набрав більше 50% голосів у першому турі 28 червня. Виборці обиратимуть між реформатором, який хоче відновити співпрацю із Заходом, щоб отримати послаблення санкцій, та ідейним прихильником жорсткої лінії, ворожим до США.
Харразі сказав, що, хоча будуть "деякі відмінності" в підходах залежно від того, хто переможе, загальна зовнішньополітична стратегія була визначена верховним лідером Алі Хаменеї й залишиться незмінною.
За його словами, вибори створять можливість для "нових відкриттів" у відносинах між Іраном і Заходом. Але щоб досягти цього, західним державам потрібно буде відступити "від нинішньої політики й розпочати переговори з Іраном на основі рівноправності та взаємної поваги".
"Якщо вони вирішать співпрацювати, ми готові", - стверджує Харразі.
За його словами, Іран міг би провести непрямі переговори з Вашингтоном щодо ядерної програми Тегерана за нового уряду, якщо це призведе до того, що США приєднаються до ядерної угоди 2015 року.
Іран і Захід перебувають у стані протистояння відтоді, як колишній президент США Дональд Трамп в односторонньому порядку відмовився від ядерної угоди у 2018 році й запровадив проти Тегерана хвилю санкцій. Як наслідок, Захід дедалі більше занепокоєний розширенням ядерної програми Ірану. За оцінками експертів, Тегеран має достатньо розщеплюваного матеріалу для створення кількох ядерних бомб протягом декількох тижнів.
Захід також критикує Іран за продаж Москві безпілотників, які Росія використовує у війні проти України. Харразі вкотре повторив твердження Ірану про “нейтралітет”, заявивши, що Тегеран продав безпілотники Росії ще до повномасштабного вторгнення Москви. Коли Харразі запитали про продаж Москві ракет, він назвав такі звинувачення “неправдою".
Однак, за його словами, між Іраном і Росією "немає жодних перешкод для укладення угод щодо озброєнь”, і Тегеран веде переговори про купівлю російських винищувачів.
"Найближчим часом ми повинні підписати з ними всеосяжну стратегічну угоду", - сказав Харразі.
Чи стануться в політиці Ірану якісь суттєві зміни після загибелі Раїсі та міністра закордонних справ Хусейна Аміра Абдуллахіана? Для українців це важливе питання, оскільки Тегеран є військовим і політичним союзником РФ. Про те, чи припинить Іран постачати Росії “шахеди” після загибелі президента, розмірковував Володимир Кравченко.