Збиття Іраном двох американських військових літаків є найяскравішим на сьогодні доказом того, що, попри величезні військові втрати, Тегеран все ще здатний істотно підвищити для США та Ізраїлю ціну продовження війни, пише WSJ.
Збиття літаків стало успішною демонстрацією військової стратегії Ірану, спрямованої на тактичну шкоду США та їхнім союзникам не з метою військової перемоги, а з метою виживання та підриву їхньої волі до продовження боротьби.
Винищувач F-15E та штурмовик A-10 стали першими американськими літаками, збитими за тисячі бойових вильотів сил США та Ізраїлю в повітряному просторі Ірану.
За словами співрозмовників видання, обізнаних з інцидентом, A-10 не був збитий на іранській території. Пілот штурмовика зміг вилетіти з іранського повітряного простору, перш ніж катапультуватися з літака.
Питання полягає в тому, наскільки такі удари послаблюють рішучість президента США Дональда Трампа продовжувати й навіть розширювати війну в той час, коли він уже здавався рішуче налаштованим швидко її завершити.
“Це однозначно свідчить про те, що Іран може вигравати, не здобуваючи перемоги. Позиція США полягає в тому, що “у нас все під контролем”. Ця ситуація спростовує таку позицію”, — зазначив колишній експерт Державного департаменту США з питань Ірану та науковий співробітник Інституту Близького Сходу Алан Ейр.
Замість того, щоб намагатися боротися з США та Ізраїлем “на рівних”, Іран обрав асиметричну стратегію, націлившись на арабські держави Перської затоки, виводячи з ладу радари й інші об’єкти, критично важливі для протиповітряної оборони, та блокуючи Ормузьку протоку.
Унаслідок повітряної кампанії були знищені іранські ракетні бази та мобільні пускові установки, але Тегеран зміг продовжувати запускати десятки ракет і дронів щодня, збільшуючи економічні витрати для країн Перської затоки та США, — виживаючи, щоб продовжувати боротьбу.
Попри те, що пошукова операція триває і доля одного члена екіпажу американського винищувача залишається невизначеною (одного члена екіпажу вдалося врятувати, тоді як тривають пошуки ще одного), спікер іранського парламенту Мохаммад Галібаф опублікував у соцмережах іронічний допис, у якому натякнув, що військові цілі США зазнали серйозного удару.
“Ця геніальна війна без стратегії, яку вони розпочали, тепер перейшла з рівня “зміни режиму” на рівень: “Агов! Хтось може знайти наших пілотів?” Вау. Який неймовірний прогрес. Абсолютні генії”, — написав Галібаф.
Успішні іранські атаки відбулися того ж дня, коли чиновники Тегерана повідомили посередникам, що не готові зустрічатися з американськими перемовниками в Ісламабаді найближчими днями, а далекосяжні вимоги Білого дому щодо припинення війни є “неприйнятними”.
“Корпус вартових ісламської революції — це професійна військова організація з перевіреною здатністю навчатися та адаптуватися, і вона, очевидно, зберігає можливості, які ставлять під загрозу наших пілотів та інший військовий персонал. Хоча ми досягли переваги в повітрі, ми не досягли повного панування в повітрі”, — каже аналітик Atlantic Council Вільям Векслер.
Він додав, що війна може швидко вийти з-під контролю, навіть попри значну перевагу американських збройних сил.
“Війна триватиме ще деякий час, і ймовірність подальшої ескалації — навмисної чи випадкової, дедалі зростає. І ніхто не повинен помилятися: існує безліч способів, через які ця війна може дуже швидко загостритися”, — зазначив він.
Втрата військових літаків сталася після 13 тисяч бойових вильотів і п’яти тижнів повітряних ударів. За словами колишніх офіцерів ВПС, той факт, що такий інцидент не трапився дотепер, підкреслює успішність США у придушенні іранської протиповітряної оборони на початку війни.
“Дивовижно в цій історії те, що це не сталося раніше. Було вражено тисячі цілей, здійснено тисячі вильотів у контрольований повітряний простір. Минув цілий місяць, і це перша бойова втрата? Це неймовірно”, — зазначає генерал-лейтенант ВПС США у відставці Дейв Дептула, який брав участь у повітряній кампанії під час війни в Перській затоці 1990–1991 років проти Іраку.
Сам Трамп заявив, що збиття американського винищувача не вплине на переговори з Іраном.
Майже ніхто не заперечує, що США та Ізраїль — переможці в прямому протистоянні з Іраном. США та Ізраїль заявляють, що знищили повітряні сили, потопили значну частину флоту, а послабили протиповітряну оборону й ракетні сили Ірану. Більшість іранського керівництва переховується, а американські та ізраїльські чиновники заявляють, що система командування та управління режиму порушена.
Трамп відправив на Близький Схід тисячі морських піхотинців та солдатів 82-ї повітряно-десантної дивізії. Хоча він не заявляв про плани провести наземний штурм іранських островів у Перській затоці, розгортання військ дає йому можливість для таких дій і спровокувало підготовку та хвилю нових погроз з боку Ірану.
Іран завдав інших ударів, зокрема минулого тижня здійснив ракетну та БПЛА-атаку на авіабазу “Принц Султан” у Саудівській Аравії, внаслідок якої було серйозно пошкоджено американські літаки та поранено близько десятка військовослужбовців.
Іран також завдавав ударів по готелях, радіолокаційних установках, енергетичних об'єктах у багатьох країнах, ключових портах, посольствах США у регіоні й навіть дата-центрах Amazon. Жоден з цих ударів не є військово руйнівним, але вони свідчать про те, що після п'яти тижнів війни Іран все ще залишається загрозою і далеко не готовий визнати поразку, зазначають аналітики.
Раніше повідомлялося, що приблизно половина ракетних установок Ірану залишаються неушкодженими, і в арсеналі Тегерана зберігаються тисячі безпілотників-камікадзе, попри американсько-ізраїльські удари по військових об’єктах протягом останніх п’яти тижнів. Також, за оцінками американських спецслужб, іранські військові розчищають підземні бункери та шахти для ракет, пошкоджені ударами США та Ізраїлю, повертаючи їх у робочий стан уже через кілька годин після атаки, писали ЗМІ.