Тегеран обмірковує, як відповісти на потужний удар ізраїльської армії, який більше дипломатичний, ніж має значні економічні або військові наслідки – пошкодження іранської дипломатичної місії. Оглядачі FT вважають, що Ізраїль підвищив ставку у війні, що вже охопила не одну країну на Сході після нападу ХАМАС на єврейську державу 7 жовтня. Близький Схід очікує від Ірану потужної відповіді, але є висока ймовірність того, що Тегерана наважиться лише на якісь символічні кроки.
Попередні уроки – удари по Ірану і відповідь Тегерана
У 2020 році Іран пообіцяв жорстку помсту за вбивство Касема Сулеймані – символу Ісламської Республіки. Дійсно, Тегеран удару балістичними ракетами по американській базі в Іраку. Однак, як свідчать факти, Іран заздалегідь повідомив про свої наміри США. Таким чином Тегеран зіграв подвійну гру – задовольнив агресивний апетит помсти у власного електорату і водночас не допустив прямого воєнного зіткнення зі США.
Аналогічна історія за результатом була під час погроз щодо вбивства ще одного військового очільника ісламістської держави. Іран, на думку FT наразі перед дилемою – як попередити подальший наступ на іранські інтереси, не втягуючись у війну, яка може мати фатальні наслідки.
Чому Іран на роздоріжжі і що це означає для єдності "антизаходу"?
Після атаки на іранське диппредставництво, у колі держав, що вважають Іран лідером антизахідної коаліції, очікують на рішучу відповідь. «Дії у відповідь необхідні для підтримки балансу, для стримування», – вважає ліванський аналітик Кассем Кассір.
Однак навіть іранські аналітики вважають, що прямого воєнного конфлікту не варто очікувати, хоча і лунають погрози контрзаходів, які матимуть серйозні наслідки.
“Небезпека для Ірану полягає в тому, що реванш, який буде сприйнято як слабкий, може створити ризик підтримки репутації Ірану, та вплине на моральний дух всіх хто його підтримує, серед яких ХАМАС. Проте більш агресивна відповідь може втягнути країну в пряму конфронтацію з Ізраїлем і, можливо, зі США, чого, як вважають, режим прагне уникнути”, – пише FT.
Навіть більше – зовнішня риторика і ворожість до США завжди компенсувалась прагматичністю очільників Ірану. Саме тому Іран і підтримує баланс та існує як більш-менш стійка держава, навіть за такої жорсткої антизахідної риторики.
У Тегерані, на думку видання, побоюються, що прем’єр-міністр Ізраїлю Біньямін Нетаньяху, можливо, прагне підштовхнути Іран до прямої конфронтації. А це зруйнує дуже хиткий баланс на Близькому сході, завершує публікацію, видання.
Аналізуючи ситуацію можна порівняти дії Ірану із діями дипломатії США і деяких європейських країн, які зберігаючи прихильність Україні, водночас намагаються діяти так, щоб не опинитися на межу прямого конфлікту з Росією, намагаючись зберігати якийсь уявний баланс сил.
Раніше видання Foreign Affairs зазначало, що 1 квітня ізраїльські військові літаки атакували будівлю в Дамаску, яка є частиною іранського посольства, в результаті чого загинули щонайменше 11 осіб. Тегеран ще не відреагував. Але коли він це зробить, масштаб і характер його дій допоможуть відповісти на основне питання, що лежить в основі багатьох дебатів про поточну ситуацію на Близькому Сході: чи спрацювало американське стримування проти Ірану?