Іран може перестати виконувати частину зобов'язань, передбачених ядерною угодою 2015 року, у відповідь на вихід США з цієї угоди і відновлення всіх санкцій адміністрацією Трампа проти Тегерана. Про це повідомляє агентство Bloomberg з посиланням на місцеві ЗМІ.
Як повідомив чиновник, знайомий з ситуацією, незважаючи на те, що вихід із ядерної угоди не стоїть на порядку денному, Іран має намір припинити виконувати деякі з своїх зобов'язань. Він зазначив, що ця тема була доведена за неофіційними каналами до відома посадових осіб ЄС.
За його словами, президент Ірану Хассан Рухані в середу виступить із заявою та озвучить подальші кроки Тегерана.
В 2015 році "шістка" міжнародних посередників (п'ять постійних членів Ради Безпеки ООН і Німеччина) і Іран прийняли Спільний комплексний план дій (СВПД) щодо іранської ядерної програми. План передбачав скасування міжнародних і односторонніх санкцій щодо Ірану в обмін на його згоду ввести певні обмеження на ядерну програму. СВПД обмежує Іран у збагаченні урану до 3,67%. Це робить можливим використовувати уран для атомних електростанцій, але цього недостатньо для створення ядерної зброї.
Однак президент США Дональд Трамп розкритикував угоду і вийшов з неї. Адміністрація Трампа з 5 листопада 2018 року відновила всі санкції проти Ірану, вимагаючи від держав-союзників припинити купувати іранську нафту під загрозою штрафних заходів для компаній-закупівельників. Однак США зробили для восьми країн винятки, які минули через 180 днів, 2 травня. У цьому списку опинилися Індія, Китай, Тайвань, Туреччина, Південна Корея, Японія, а також дві держави-члени Європейського Союзу - Греція та Італія.
У березні обсяг нафти, імпортованої з Ірану, оцінювався приблизно в мільйон барелів на день. У квітні 2018 року, до виходу США з іранської ядерної угоди, Іран постачав на експорт близько 2,5 мільйона барелів на добу.