Іран дозволив Росії використовувати свою авіабазу в Хамадані без обмежень, заявив в інтерв'ю агентству Tasnim міністр оборони Ірану Хосейн Дехган.
Міністр підтвердив, що РФ використовує базу для операції в Сирії. Дозвіл надано "в рамках стратегічного співробітництва між Тегераном і Москвою".
За словами Дехгана, авіація Росії може використовувати базу в Хамадані "так довго, як їй це необхідно". У той же час він виключив надання РФ ще однієї авіабази.
Дехган також зазначив, що РФ пропонувала Ірану закупити зенітно-ракетні комплекси С-400 і інші системи, проте в даний час Тегеран не планує нових закупівель, а велика частина вантажів у межах постачання С-300 вже прибула до Ірану.
Нагадаємо, на цьому тижні авіація РФ завдала перші удари в Сирії з бази в Ірані. За даними російської сторони, в Іран перекинуті бойові літаки - Ту-22М3 і Су-34 базуватимуться на авіабазі Хамадан. Також в Міноборони РФ запевнили, що 16 серпня російські дальні бомбардувальники, що вилетіли з Ірану, нанесли удари по позиціях бойовиків "Ісламського держави".
Як раніше писало DT.UA, насильницьке вигнання цивільного населення з насиджених місць є військовим злочином, який здійснюється при військовому втручанні і прямому сприянні Росії - постійного члена Ради Безпеки ООН. "Драматизм ситуації ще й у тому, що росіяни можуть використовувати в обложеному Алеппо так звані правила Грозного. Які звучать приблизно так: якщо ви не встигли залишити місця вашого перебування до початку авіаударів - ми не несемо за це ніякої відповідальності", - йдеться в статті.
Автор називає "спонсорами" цього геноциду Росію та Іран. На його думку, не знайшовши важелів впливу на них, про реальноме вирішенння сирійського питання не може бути й мови. "Адже Москва і Тегеран розуміють тільки мову сили. Тому під час переговорів слід створити для них такі умови, щоб вони зрозуміли: вони вже не володіють козирями, завдяки яким можуть затягувати конфлікт у Сирії до нескінченності", - резюмує автор.
Більше читайте у матеріалі Віктор Каспрука у статті "Сирія: геноцид і його спонсори" на сторінках газети "Дзеркало тижня. Україна",