При формальному збереженні суверенітету Білорусі її інкорпорація до складу Росії збільшує ризики у сфері безпеки для Балто-Чорноморського регіону в цілому (адже нарощування російської військової присутності в сусідній країні викликає зміна військового балансу в регіоні та посилює тиск на східний фланг НАТО) і України зокрема.
Оглядач відділу міжнародної політики ZN.UA Володимир Кравченко пише, що причин для занепокоєння у Києва достатньо.
По-перше, з урахуванням довжини українсько-білоруського кордону 1084 км, створюється нова конфігурація театру військових дій: Україна фактично отримує ще одну потенційну лінію фронту з Росією. Тепер існуватиме загроза масштабного військового вторгнення не тільки зі сходу та півдня, а й із півночі. Ця ділянка фронту може тривалий час бути спокійною. Але загроза вторгнення примушуватиме українське керівництво спрямовувати на кордон із Білоруссю чималі людські та фінансові ресурси.
"Звісно, і 2014 року Білорусь як член ОДКБ та Союзної держави була аж ніяк не нейтральною і дружньою країною, а військово-політичним союзником агресора. І Лукашенко зовсім не був гарантом того, що через українсько-білоруський кордон не підуть російські танки. Але 2021 року складається вже інша військово-політична ситуація, в якій у самопроголошеного білоруського президента залишається дедалі менше можливостей впливати на дії своїх російських союзників", - пише оглядач.
Крім того, за свідченнями українських військових, такі ділянки на українсько-білоруському кордоні як чорнобильська та русло Дніпра (де складні географічні й гідрологічні умови) дуже зручні для проникнення диверсійних груп противника та «вагнерівців». Близьке розміщення від українсько-білоруського кордону Києва та Чорнобильської АЕС посилює ризик проведення диверсійних актів, які можуть призвести до екологічної катастрофи й дестабілізації ситуації в нашій країні.
"Така загроза вимагає від української влади посилення контролю над кордоном (у тому числі й із використанням безпілотної авіації), активізації контррозвідувальної роботи на білоруському напрямку та проведення контрдиверсійних заходів", - відзначає автор.
По-друге, висока ймовірність збільшення кількості нелегалів, які потрапляють до України з Білорусі. Раніше Мінськ і Москва вже спровокували міграційні проблеми для Латвії, Литви та Польщі, організувавши перекидання нелегальних мігрантів із країн Близького Сходу до Європи через Білорусь. А кілька днів тому Лукашенко призупинив дію угоди з ЄС про реадмісію. (Нагадаємо, що цей документ визначає механізм передачі, прийняття і повернення осіб, які порушили умови в'їзду, перебування та проживання.)
"Тепер у рамках гібридної війни Росії проти України білоруси та росіяни можуть розпочати операцію з міграційного тиску й на наші північні кордони", - пише Кравченко.
По-третє, можна очікувати посилення економічної залежності нашої країни від Росії.
Україна залежна від Білорусі з низки стратегічних товарів. За даними Державної митної служби, у 2020 році в загальному обсязі імпорту нашою країною продуктів нафтопереробки (бензин, дизельне паливо, бітум) частка Білорусі становила 19%, а частка добрив — 32%. При цьому, за інформацією українських ЗМІ, за період січень—липень 2021 року частка білоруських НПЗ на українському ринку бензину становила 50%, дизпалива — 35%. Крім того, білоруси на 50% задовольняють потреби України в бітумі, який використовується в будівництві автомобільних доріг.
"Ризик для України полягає в тому, що в умовах економічного поглинання Білорусі лише питання часу, коли Росія встановить контроль над білоруськими підприємствами, які поставляють нам продукцію. І тоді Москва своїми діями може дестабілізувати економічну ситуацію в Україні", - попереджає оглядач.
З інкорпорацією Білорусі до складу Росії загроза безпеці України зростає.
"Тому «білоруське питання», безперечно, потребує негайного спеціального розгляду на засіданні РНБОУ, а також обговорення з партнерами в рамках «Люблінського трикутника» та НАТО", - резюмує Кравченко.
Детальніше про те, як зустріч Путіна і Лукашенка завершилася створенням «Білоруського федерального округу», читайте в статті Володимира Кравченка "Росія «м'яко» анексувала Білорусь: що це означає для України".