UA / RU
Підтримати ZN.ua

Група громадян Болгарії стежила за розслідувачем Христо Грозєвим та обговорювала його вбивство

Усіх цих людей звинувачують у шпигунстві на користь Росії

У Британії слухається справа про шпигунство групи болгарських громадян на користь Росії. Але ключовим звинуваченням є стеження і можлива підготовка вбивства журналіста, відомого своїми серйозними розслідуваннями - Христо Грозєва.

Колишній операційний директор фінансового стартапу Wirecard Ян Марсалек і громадянин Болгарії Орлін Русєв, яких підозрюють у співпраці з російськими спецслужбами, обговорювали викрадення і вбивство журналіста-розслідувача Bellingcat Христо Грозєва. Про це стало відомо з матеріалів справи про шпигунство щодо групи громадян Болгарії, яка слухається в лондонському Центральному кримінальному суді (Олд-Бейлі), повідомляє Meduza з посиланням на європейські ЗМІ.

Читайте також: У РФ оголосили у розшук журналіста Bellingcat Христо Грозєва

За версією обвинувачення, група громадян Болгарії здійснювала різні операції у Великій Британії, Німеччині, Австрії, Іспанії та Чорногорії на замовлення російських спецслужб у період із 2020 до 2023 року. Зокрема, вони збирали інформацію і стежили за людьми та об'єктами, які «становили інтерес для російської держави».

Прокуратура вважає, що листування між обвинуваченими в Телеграмі свідчить про те, що вони діяли як «команда» під керівництвом Русєва - отримували зображення людей або об'єктів, складали докладні звіти про свої цілі в обмін на «значні суми грошей». Він, у свою чергу, отримував вказівки від Марсалека, якого вважають «посередником російських спецслужб».

Громадян Болгарії, зокрема, звинувачують у стеженні за Грозєвим. У суді прокурори повідомили присяжним, що 2021 року Марсалек і Русєв обговорювали в листуванні варіанти дій щодо розслідувача. Серед іншого вони обмінювалися повідомленнями про купівлю квитків на літак поруч із місцем, на якому мав летіти Грозєв, можливість викрадення ноутбука й телефона журналіста та подальшого відправлення їх до посольства РФ і підпалу його майна. Крім того, Марсалек і Русєв обговорювали можливе впровадження в Bellingcat, викрадення розслідувача, щоб доставити його в Москву, - і навіть убивство Грозєва.

За версією слідства, пише видання, цілями групи підозрюваних під керівництвом Русєва і Марсалека також стали:

засновник і шеф-редактор видання The Insider Роман Доброхотов;
казахстанський політик Бергей Рискалієв, який отримав у Великій Британії політичний притулок;
посольство Казахстану в Лондоні, де обвинувачені планували організувати «фейкову акцію протесту» і передати дані про її «організаторів» казахстанській розвідці для зміцнення зв'язків між РФ і Казахстаном;
американська військова база в Штутгарті, де, як вважали обвинувачені, готували українських військових;
колишній співробітник Слідчого комітету Росії Кирило Качур, який виїхав із РФ 2021 року.

Із матеріалів справи також стало відомо, що операційним центром групи був наразі закритий готель на британському приморському курорті Грейт-Ярмут, яким володів Русєв. Готель «був напханий» обладнанням для шпигунства. Так, у розпорядженні групи був 221 мобільний телефон і 495 сім-карт, 33 пристрої для аудіозапису, 55 пристроїв для відеозйомки, 258 жорстких дисків, 11 дронів та інші гаджети. Під час обшуків у обвинувачених також знайшли 75 паспортів і документів, що засвідчують особу, 55 з яких - на чужі імена, а також фальшиві прескартки Discovery Channel і National Geographic.

Раніше BBC News повідомляла, що Русєв живе у Великій Британії з 2009 року, де має бізнес, пов'язаний із перехопленням комунікацій та електронних сигналів. Сам Русєв говорив, що працював радником у Міністерстві енергетики Болгарії, але підтвердження цієї інформації немає.

Читайте також: Російські агенти за кордоном стали більш агресивні. Тепер вони роблять ще більше помилок — Грозєв

Христо Грозєв – болгарський медіаексперт і медіаінвестор, з 2015 року співпрацює з групою Bellingcat. Серед найбільш резонансних  розслідувань групи  – з'ясування подробиць катастрофи малайзійського «Боїнга» над Донбасом та обставин отруєння опозиціонера Олексія Навального. 2019 року був нагороджений European Press Prize в категорії «Розслідувальна журналістика».

У липні 2022 року президент Росії Владімір Путін схвалив поправки до «Закону про іноземних агентів», який впродовж десяти років широко використовувався для репресій проти опонентів режиму.