Масштаби «коронавірусної кризи» важко зрозуміти та осягнути. У всьому світі більше 30 мільйонів людей перехворіли новим вірусом і майже 1 мільйон померли. В ООН підрахували, що пандемія коронавірусу призведе до втрати 8,5 трлн доларів глобального світового доходу наступного року. Великі соціальні та економічні втрати, починаючи від бідності, закінчуючи психічними захворюваннями, фактично неможливо визначити кількісно, пише британська газета The Guardian.
Проте, глобальний масштаб катастрофи, яку спричинила пандемія COVID-19, не зустрів відповідної «глобальної реакції».
Національні уряди часто вживають рішучих заходів, щоб запобігти поширенню хвороби.
Попри те, що вчені з різних країн світу працюють над дослідженням коронавірусу та розробкою вакцини, «міжурядова реакція є слабкою». Це відображає і відсутність згоди між світовими лідерами.
Світ повинен мав би бути краще підготованим до пандемії.
З часу спалаху SARS у 2003 році вже було очевидно, що коронавіруси можуть інфікувати різні біологічні види та бути смертельними.
Хаотична реакція на спалах Еболи в Західній Африці в 2014 році показала, наскільки погано підготований світ до боротьби навіть з вивченими хворобами, не кажучи вже про нові патогени.
Для того, щоб розробити інституційні рамки, які керували глобальною економікою після завершення Другої світової війни, уряди країн-союзників зібралися на Бреттон-Вудській фінансовій конференції.
Очевидно, що сучасний світ потребує нової «Бреттон-Вудської конференції», яка б визначила подальшу глобальну стратегію в галузі охорони здоров’я.
Загроза глобальній безпеці здоров'я на фоні пандемії коронавірусу аж занадто реальна.
Нинішній стан справ у світі не здатний запобігти пандемії.
Всесвітня організація охорони здоров'я страждає від «бюрократичних проблем» та «хронічного недофінансування». ВООЗ стала однією із «жертв» дипломатичного протистояння між Китаєм та США.
Реакція ВООЗ на COVID-19 була занадто повільною, адже її стримувало «небажання приймати сторону» США або Китаю.
Але, на жаль, ВООЗ ніколи не мала спроможності боротися з глобальною пандемією, навіть якби вона діяла рішучіше.
Більш швидкі вказівки ВООЗ були б корисними, особливо для країн зі слабкими системами охорони здоров’я, але це навряд чи принципово змінило б «траєкторію глобальної пандемії». Реформування ВООЗ є необхідним, однак цього теж може бути недостатньо.
Зараз світ потребує глобальної основи для охорони здоров’я - установи, метою якої є моніторинг загроз та розробка заходів для протидії потенційним загрозам.
Якби така установа фінансувалася належним чином, то вона могла б забезпечувати наукові дослідження у всьому світі та створювати платформи, необхідні для швидкої розробки нових вакцин.
Також потрібно забезпечити достатній «виробничий потенціал вакцин» для того, щоб задовольнити світовий попит у разі пандемії, на що знадобляться значні кошти.
Держави, які мають ядерну зброю щорічно витрачають 73 млрд доларів на утримання зброї, яку, як вони кажуть, ніколи не використовуватимуть.
Постійне інвестування у глобальну систему охорони здоров’я також могло б стати частиною для використання коштів впливовими державами, і це було б благороднішою ціллю.
При цьому, дедалі більшу загрозу безпеці здоров'я останнім часом створюють не нові захворювання, а поточні методи лікування, які втрачають свою ефективність.
Жахлива комбінація зловживання антибіотиками та відмова інвестувати у відкриття нових препаратів може означати, що багато хвороб ризикують стати смертельними.
Однак, попри все, є причини для надії на кращі зміни. Деякі країни все-таки створюють цілеспрямовані об’єднання, засновані на партнерстві. У 2000 році був створений Глобальний альянс вакцин, а через два роки ще й Глобальний фонд для боротьби зі СНІДом, туберкульозом та малярією. Ці багатосторонні організації мали суттєвий вплив на охорону здоров'я населення в цілому, врятувавши понад 50 мільйонів життів. Зараз світу потрібна рішучість створити основу для глобальної безпеки здоров’я на благо всіх, резюмує газета.
Раніше повідомлялося, що Трамп згоден випробувати вакцину від коронавірусу.