Генеральна Асамблея Організації об’єднаних націй прийняла декларацію «Пакт майбутнього», в якій її підписанти зобов’язались вжити конкретних дій для створення безпечнішого, мирного, стійкого та інклюзивного світу для майбутніх поколінь.
Як значиться в повідомленні на сайті ООН, в останній момент Росія, Іран, Корейська Народно-Демократична Республіка та Сирія пропонували внести поправку, яка закликала до невтручання світової спільноти в будь-яке питання національного суверенітету та надання пріоритету міжурядовим обговоренням, применшуючи роль громадянського суспільства чи інтересів приватного сектору.
«Її відхилили після того, як 193 члени Асамблеї вирішили не виконувати цю пропозицію», - значиться в заяві ООН.
Пакт на майбутнє включає п’ять основних напрямків:
- сталий розвиток – мова йде про активізацію плану Цілей сталого розвитку і Паризької угоди про зміну клімату, які призупинили свій прогрес;
- міжнародний мир і безпека – активізація зусиль для побудови та підтримки мирних, інклюзивних і справедливих суспільств і усунення основних причин конфліктів, захист всіх цивільних у збройному конфлікті та прискорення виконання зобов’язань щодо жінок, миру та безпеки;
- наука і техніка – угода спрямована на подолання цифрового розриву та забезпечення відповідального використання технологій штучного інтелекту, сприяння глобальній співпраці щодо можливостей штучного інтелекту та загроз безпеці;
- молодь і майбутні покоління – декларація закликає прислухатись до молодих людей і залучати їх до процесу прийняття рішень на національному та глобальному рівнях;
- трансформація глобального управління – заклик будувати партнерські відносини з громадянським суспільством, приватним сектором, місцевою та регіональною владою тощо.
«Це стало невідкладним поворотним моментом, оскільки багатосторонні фінансові інституції та навіть сама Організація Об’єднаних Націй не змогли знайти рішення для проблем 21 століття», – йдеться в пакті.
Зазначимо, що генеральний секретар ООН Антоніу Гутерреш під час саміту закликав розглянути «глибокі реформи ООН», аби зробити глобальні інститути більш легітимними, справедливими й ефективними, оскільки існуючі інструменти й інститути не здатні ефективно реагувати на сьогоднішні політичні, економічні, екологічні та технологічні виклики, оскільки «відображають минулу епоху», а сама ООН застаріла.