Ще один важливий світовий ринок з шаленою швидкістю пройшов шлях від перенасичення до дефіциту. У вересні минулого року газосховища в Європі були переповнені. Сьогодні ціни на газ зростають, крім того, бракує запасів. Навіть в Америці, яка має велику кількість сланцевого газу, ціни зросли більш ніж удвічі. Якщо зима буде холодною, то можна чекати подальшого зростання цін, пише The Economist.
Дефіцит має багато причин. Холодна весна у Європі та спекотне літо збільшили попит на енергію. Пожвавлення промислового виробництва підняло світовий апетит до скрапленого природного газу.
Росія постачає менше газу в європейські країни. Такими діями Кремль намагався налякати ринок і забезпечити схвалення нового газопроводу «Північний потік-2».
Газ заповнює прогалини у виробництві енергії з інших джерел. Цього літа в Європі вітер був недостатньо потужним, що стало перешкодою для вітроенергетики, тоді як посуха заважала гідроенергетиці. Обмеження на викиди вуглецю в ЄС зробили вугілля дорогим.
Тож альтернатив спалюванню газу для електроенергії, а також для опалення будинків мало. Хоча інші вузькі місця світової економіки спричинили бум капітальних витрат, інвестиції у викопне паливо в довгостроковій перспективі скорочуються.
Американські сланці можуть допомогти лише частково, оскільки ринки газу мають перебої. Високі ціни наносять удар. Але для стримування попиту потрібні зміни цін. Якщо найближчі місяці будуть прохолодними, енергія в Європі може стати занадто дорогою, що змусить компанії та домогосподарства економити.
Щоб розібратися в цій проблемі, потрібно точно діагностувати, що пішло не так. Уряди не врахували переривчастість відновлюваної енергії. У світі занадто мало ядерної енергії - низьковуглецевого джерела. Втручання та субсидії на газ лише погіршать ситуацію.
Зростання цін на енергію поширює невдоволення населення. Але обмежене субсидування енергії, як це робить Італія, або обмеження цін, як це робить Велика Британія, посилить дефіцит і не дозволить країнам виконати свої кліматичні цілі.
Уряди повинні використовувати систему соціального забезпечення для підтримки доходів домогосподарств, якщо це необхідно, одночасно допомагаючи ефективному функціонуванню енергетичних ринків.
Довгострокова проблема полягає в тому, щоб згладити шлях, коли перехід на відновлювані джерела енергії буде прискорюватися. «Налаштування» на ринках можуть покращити ситуацію.
У Великій Британії, для прикладу, багато дрібних постачальників енергії, які пропонують споживачам річні контракти з фіксованими цінами, але купують енергію за «плаваючою ставкою». Змусити компанії, що постачають енергію за фіксованими ставками, захиститися від зростання оптових цін може стимулювати більші запаси зберігання газу.
Інша ідея полягає в тому, щоб більше інвестувати у підключення мереж та у інфраструктуру довготривалого розвитку, щоб арбітражні угоди могли вирівняти диспропорцію у глобальному постачанні енергії.
Брудні джерела енергії повинні бути дорогими. Але без надійних альтернатив зростання цін стимулює інфляцію, знижує рівень життя та робить екологію непопулярною. Якщо уряди не будуть ретельніше керувати переходом до чистої енергетики, то сьогоднішня криза стане першою з багатьох, що загрожують життєво важливій боротьбі зі зміною клімату, резюмує видання.
На європейському ринку блакитного палива відбувається щось дивне: біржова ціна на газ подолала позначку у 900 дол. за тисячу кубометрів. І це ще не кінець.
Звичайно, ця ситуація впливає на український ринок газу: Україна не покриває своїх потреб газом власного видобутку, тому його ціна формується за принципом імпортного паритету і є залежною від світових цін. Та чи зросте ціна на блакитне паливо для українського споживача? Про це читайте в статті Олександра Харченка та Марії Якуб «Чому в Європі зростає ціна на газ і скільки заплатять за тепло українці?».