Міжнародні партнери поступово вилучають із документу усі конкретні формулювання щодо гарантій безпеки Україні, пише у своєму матеріалі «Безпека без гарантій? Що насправді пропонує Україні захід» оглядач відділу міжнародної політики ZN.UA Володимир Кравченко.
«За інформацією ZN.UA, у проєктах, що обговорюються нині, немає чітких зобов’язань надати Україні військове обладнання, техніку, снаряди. Хоча українська сторона наполягає на фіксації в документі матеріальної й технічної допомоги ЗСУ, наші партнери обмежуються лише загальними фразами про «підтримку в оснащенні», - зазначає автор.
Він нагадує, що переговори щодо двосторонніх угод про надання нашій країні комплексної військової й економічної допомоги тривають із кінця літа.
І якщо раніше в Києві очікували, що перші документи підпишуть наприкінці цього року, то зараз зрозуміло, що цієї мети не буде досягнуто. При цьому , за словами поінформованих співрозмовників ZN.UA, «складається враження, що ніхто не хоче бути першим. Усі оглядаються на Сполучені Штати, а у Вашингтоні не поспішають».
Зокрема напрацюваннях документів передбачається участь у відновленні України, однак партнери намагаються зробити акцент на допомозі після завершення війни, а це не влаштовує Київ.
«Попри наполегливість української сторони, наші партнери старанно уникають уживання в документах слова «гарантії» (guarantees). Водночас лише дехто з них уживає слово «зобов’язання» (commitments). І в документі точно немає зобов’язання підписантів відправляти в Україну солдатів для захисту від Росії. Тому, хоча Банкова постійно називає ці документи «угодами про гарантії безпеки», вони не мають нічого спільного з гарантіями, що передбачають взаємну оборону, — в них ідеться лише про зміцнення обороноздатності України, що має підвищити для Росії ціну агресії», – вказує Кравченко.
Він підкреслює, що наші партнери мають намір брати на себе якнайменше зобов’язань, і в міру підготовки документ вихолощується, а формулювання стають дедалі загальнішими.