Відома кількість жертв двох землетрусів, які сколихнули Туреччину в понеділок, ще не остаточна. Вранці через кілька годин після поштовхів чиновники повідомляли про приблизно 900 людей, а вже через кілька годин ця цифра перевищила 1200.
В другій половині дня спокійніше не стало. Повторні поштовхи в регіоні включно з одним, який був майже таким же потужним, як і перший, сколихнули регіон. Кількість загиблих швидко збільшилася до 2500 людей, а ще понад 5 тисяч були поранені. Турецькі рятувальники, яким довелося боротися з дощами, штормом і холодом, розуміли, що гірших руйнувань вони ще не бачили.
Президент Туреччини Раджеп Таїп Ердоган у понеділок назвав катастрофу найбільшим потрясінням, з яким країна зіштовхнулася з часів землетрусу в 1939 році. Тоді 33 тисячі людей загинули, а ще близько 100 тисяч були поранені. Але до того і в подальші десятиліття Туреччина страждала від десятків землетрусів, які залишили після себе смерть і руйнування, - пише ізраїльське видання Haaretz. Тому Туреччина зараз краще організована і забезпечена для порятунку жертв, ніж це було два десятиліття тому, коли стався землетрус біля міста Ізміт. Але ця готовність, однак, не обов’язково стосується турецької периферії, де розташовані такі міста як Газіантеп, Кахраманмараш, Діярбакир і десятки інших містечок і сіл на півдні і південному сході. Саме тут був епіцентр землетрусу.
В цих регіонах також живуть більш ніж пів мільйона біженців з Сирії, які втекли в Туреччину після спалаху війни вдома. Кількість лікарень і медичних бригад на півночі країни значно більша, ніж на півдні, не кажучи вже про порівняння з можливостями, які є в Анкарі і Стамбулі. В деяких містах немає служби швидкої допомоги чи рятувального обладнання. А зруйновані дороги і лінії зв’язку тільки погіршують ситуацію.
Аварійно-рятувальні бригади з десятків країн почали прибувати в Туреччину. Ізраїль теж відправив команду зі 150 фахівців. Турецький журналіст розповів Haaretz, що зараз найбільш гостра проблема - це пошук притулків, продуктів і ліків для десятків тисяч уцілілих на тлі страху, що можуть статися нові поштовхи.
«Це найбільша проблема, з якою зіштовхнулися турецький уряд і місцева влада. І в нас немає причин думати, що уряд здатен сам витримати цей тягар», - сказав виданню неназваний турецький журналіст.
«Ми бачили, що було, коли сталися не такі критичні ситуації, наприклад, смертоносні вибухи в шахтах. Тоді минало багато годин і навіть днів, перш ніж рятувальні бригади почали діяти», - додав він.
«Для Ердогана землетрус - це подвійна проблема і політичний ризик. Міжнародне співчуття Туреччині, яке супроводжується словами підтримки від світових лідерів і відправкою допомоги, буде конкурувати з власними турецькими рятувальними зусиллями. Це фактори, які можуть визначити політичне майбутнє Ердогана, коли він піде на вибори в травні», - пише ізраїльське видання.
Haaretz нагадує, що турецький президент вирішив перенести вибори з червня на травень, щоб послабити передвиборчі зусилля опозиції. Тепер Ердоган опинився в стиснутих часових рамках, в яких йому потрібно продемонструвати особливе лідерство і контроль в ліквідації наслідків катастрофи.
Самої лише добре сформульованої риторики не вистачить. Він протистоїть розділеним опозиційним силам, які ще навіть не домовилися, хто буде їхнім лідером у змаганні з Ердоганом. Ім’я опозиційного кандидата планували оголосити наступного понеділка. Але тепер досі не відомо, чи партії зможуть досягти консенсусу до того часу.
Один з головних претендентів на роль опозиційного кандидата - це популярний мер Стамбулу Екрем Імамоглу, який також належить до Республіканської народної партії. В грудні його звинуватили в «образі держслужбовця» і засудили до двох років у в’язниці. Впродовж цього часу йому заборонено вести політичну активність. Haaretz називає це добре спланованим і розрахованим кроком, націленим усунути суперника, у якого були хороші шанси перемогти Ердогана.
Тим часом, група з шести партій опублікувала довгий і детальний документ обсягом 240 сторінок, на яких викладені понад 2,3 тисячі пунктів про відновлення парламентської демократії в Туреччині, яка, згідно з твердженням опозиції, була знищена за два десятиліття правління Ердогана. В документі включені обіцянки щодо захисту прав людини, відновлення відносин зі США і зміцнення незалежності Центрального банку Туреччини. В часи Ердогана Центробанк став інструментом для втілення його економічних теорій, що призвело до зростання інфляції і знецінення національної валюти.
Очікується, що курдські голоси і прокурдська Демократична партія народів (HDP) стануть вирішальним фактором на виборах. Зрештою, в 2018 році HDP набрала 11,7% голосів, ставши найбільшою опозиційною партією країни. Тепер Конституційний суд Туреччини може розпустити її через звинувачення у зв'язках з Робітничою партією Курдистану, яку в країні вважають терористичною організацією.
Блок опозиційних партій, які самі вдаються до націоналізму і патріотизму, вирішили не включати HDP в свій блок. Якщо прокурдську партію розпустять, її члени можуть приєднатися до інших політичних сил або балотуватися як незалежні. Курдське питання тепер набуло особливої ваги після землетрусу, який завдав удар по регіонам, населеним мільйонами курдів включно з Діярбакиром, столицею переважно курдського регіону.
Це може стати можливістю для Ердогана «примиритися» з курдами, проти яких він вів військові і політичні бої впродовж багатьох років. Він міг би почати кампанію в дусі «політики катастроф» і виділити великі ресурси на відновлення курдських регіонів або навіть провести політичні переговори з лідерами меншини, щоб таким чином не дозволити їм підтримати опозицію.
З іншого боку, очевидно, що опозиція буде дуже пильно стежити за Ердоганом, слідкуючи за кожним кроком, який робить його уряд з метою допомогти своїм громадянам і відбудувати руїни.
Відтепер будуть докладатися великі зусилля не лише, щоб дістати загиблих і поранених з-під завалів, а й щоб створити певний наратив. А опозиція висуне свій контрнаратив. Землетрус став неочікуваним політичним гравцем, який потенційно може зламати структуру режиму або ж консолідувати й ще більше зміцнити правління Ердогана і його партії.