Українці і поляки включно з представниками духовенства різних обрядів разом брали участь в урочистому перейменуванні однієї з вулиць Києва на честь Папи Іоана Павла ІІ. Ця подія спонукає до роздумів над польсько-українськими відносинами.
За апостольської служби понтифіка в українському громадському просторі з'явився знак про потужну силу зближення. Іоан Павло ІІ, який був родом з Польщі, але серцем лишався "громадянином світу", став великим другом України. Партнерство з Україною лишається ключовим завданням для польської зовнішньої політики.
Про це у своїй статті, опублікованій на Rzeczpospolita, пише міністр закордонних справ Польщі Вітольд Ващиковський.
"Це глибокі і багатогранні відносинити між сусідами, яких пов'язує не лише багата, багатовічна історична спадщина, а й відчуття відповідальності за спільне європейське майбутнє. Тому не може дивувати інтенсивний і суттєвий характер польсько-української співпраці. Я і моя команда постійно підтримуємо контакт з колегами з українського МЗС: блискавично реагуємо на поточну двосторонню ситуацію і на міжнародних форумах", - пише міністр.
Він додає, що сторони не приховують важких тем, але також не закривають очі на шанси. Польський міністр нагадав про участь країн у формуванні спільної військової бригади "ЛитПолУкрбриг", також про зстріч міністрів енергетики Польщі і України, під час якої обговорювалася побудова газового інтерконектора від СПГ-терміналу в Свіноуйсцю, що посприяє практичній інтеграції української сторони з проектом "Тримор'я".
Ващиковський також нагадав і про сьогоднішню зустріч у Києві міністрів освіти обох країн, які обговорять український закон про освіту, ухвалений 6 вересня Верховною Радою. Найближчим часом в Київ прибудуть польський міністр культури Пйотр Гліньський і заступник голови Інституту національної пам'яті Кжиштоф Швагрик. Після урочистих заходів на кладовищі в Биківні польські і українські чиновники проведуть переговори в столиці.
"Вони обговорять те, чи історичний діалог лишиться в руках тих, кому байдуже до того, чи буде він служити сотням тисяч українців і поляків, які хочуть запалити свічку на могилах рідних, помолитися в святинях предків і почути правду про їхню смерть", - пише Ващиковський.
Він додає, що політичний сезон 2017 року завершить візит президента Польщі Анджея Дуди в Харків. Польща підтверджує свою позицію щодо порушення міжнародного права з боку Росії, а також свою участь у процесі відбудови знищених війною регіонів України.
"Неспокійне східне сусідство нашої країни і наслідки російської агресії в Україні зміцнюють наше переконання про необхідність не лише зміцнювати власну безпеку як країни-учасниці НАТО, але також захищати право України на свободу вибору напрямку розвитку і участі в міжнародних союзах", - зауважив польський дипломат.
Ващиковський нагадав про всі ініціативи своєї країни в СЄ і НАТО, які стосуються допомоги Україні. А також той факт, що з 1 січня наступного року Польща замінить Україну в якості непостійного члена Ради безпеки ООН. Це дасть їй шанс захистити в регіоні норми і міжнародні правила, такі як непорушність кордонів, суверенітет країн і неприпустимість застосування військової сили і шантажу для впливу на сусідів.
"В такому дусі ми будемо брати участь в роботі над формуванням миротворчої місії ООН в Україні. Польща діє з глибоким переконанням, що для безпеки нашого континенту необхідною лишається європейська, стабільна політично і економічно Україна. А тому нам потрібно, щоб реформи в Україні були реальними і глибокими", - наголосив Ващиковський.
Він нагадує, що в 2016 році Варшава перерахувала Києву 95 мільйонів злотих в якості економічної допомоги. А польські експерти і далі готові допомагати українській стороні з проведенням необхідних змін. Крім того, він порахував, що українські заробітчани переслали з Польщі 8 мільярдів злотих, користуючись спрощеною процедурою працевлаштування і отримання дозволу на проживання.
Польський голова МЗС також вказав на важкий діалог між Україною і Польщею щодо історії, зокрема про ОУН-УПА і Волинську трагедію. Окрім цієї давньої проблеми у відносинах, з'являються і нові. Такими Ващиковський назвав заборону з боку України в'їзду для польських чиновників чи науковців, які критикують українську політику в сфері історичної пам'яті. Також він додав, що дипломатичні місії Польщі на українській території недостатньо охороняються в той час, як вони все частіше піддаються атакам.
"Ще раз підкреслюю: Варшава дивиться на Київ як на партнера, з яким хоче ділитися успіхами, користю, але також і відповідальністю. Лише на такому рівноправному партнерстві будується справжній союз. В наступному році Польща буде святкувати відновлення незалежності після 123 років неволі. Українці теж знають гіркоту неволі і радість свободи. Ось чому вони такі близькі для нас. Відкриті один перед одним ми будемо непереможні. Якщо ж будемо впертими, дамо силу ворогам", - зауважив Ващиковський.
Нещодавно Польща заявила про запобігання третій кібератаці з Росії. Зазначалося, що напад було скоєно на українські підприємства, які мають відділення в інших країнах, зокрема на польській території.
Також у відносинах між Польщею і Україною нещодавно виник скандал через поставки вугілля з Донбасу. Польське видання Dziennik Gazeta Prawna повідомляло, що антрацит з окупованого Донбасу продають в Польщі, а прибуток направляється ватажку терористичної організації "ЛНР" Ігорю Плотницькому. За даними видання, експортом вугілля в Польщі займається фірма Doncoaltrade, яка зареєстрована в місті Катовіце в 2012 році. У польському державному реєстрі її головою і основним акціонером є Олександр Мельничук, який протягом певного часу був так званим заступником міністра енергетики та вугільної промисловості "ЛНР".
Міністр енергетики Польщі Кшиштоф Тхужевский підтвердив, що в Польщу дійсно прибуло вугілля з окупованої частини українського Донбасу. За його словами, мова йде про постачання 11 тисяч тонн вугілля. Польський міністр зауважив, що стільки потрібно "одному енергоблоку на добу". Згодом у Варшаві пообіцяли припинити імпорт краденого російськими бойовиками вугілля.