UA / RU
Підтримати ZN.ua

Гілларі Клінтон. Анкета "першої леді" американської політики

Вона багатьом не подобається через численні скандали, Волл-стріт бачить в ній менше зло, ніж Трамп, а Україна чекає більш агресивної зовнішньої політики.

Клінтон увійде в історію США, якщо стане президентом.
Клінтон увійде в історію США, якщо стане президентом.
© Wikimedia commons
© Wikimedia commons
© Wikimedia commons
© Wikimedia commons
© U.S. Department of State/Flickr
© Wikimedia commons
© U.S. Department of State/Flickr
© U.S. Department of State/Flickr
© Flickr / Hillary for America
© Flickr / Hillary for America
© Flickr / Hillary for America
© Flickr / Hillary for America
© Flickr/White House
© Hillary Clinton/Twitter

Якщо Гілларі Родем Клінтон переможе у боротьбі за крісло президента США, цей день увійде в історію країни. Адже так вона стане першою жінкою, яка займе Овальний кабінет.

Втім, 68-річна Клінтон вже встановила певні рекорди в американській політиці. Вона єдина колишня перша леді Америки, яка збудувала власну політичну кар'єру після завершення президентства свого чоловіка. Крім того, вона була першою жінкою на посаді сенатора штату Нью-Йорк. А офіційними кандидатами від Демократичної партії на американських виборах до неї були лише чоловіки.

U.S. Department of State/Flickr

Недовіра і підтримка "в одному флаконі"

За 25 років участі у політичному житті США у Клінтон з'явилося багато тих, хто їй симпатизує і тих, хто відверто ненавидить її.

Кейтлін Кеннеді Таунсенд – донька Роберта Кеннеді і племінниця відомого американського президента від Демократичної партії – якось повідомила, що колишній президент-республіканець Джордж Буш-старший збирається голосувати за Клінтон на виборах. Хоча сам колишній лідер США не підтвердив і не спростував це.

В цей же час, її опонент на виборах від Республіканської партії Дональд Трамп неодноразово називав Клінтон "нечесною Гілларі". А колишній радник президента Білла Клінтона Дік Моріс негативно висловлювався про неї і навіть пообіцяв, що покине країну, якщо Гілларі стане президентом.

Клінтон також не дуже симпатизують виборці, попри те, що вона лишається одним із найпопулярніших політиків в США. За даними YouGov, близько 55% американців вона не подобається, і така ж кількість не довіряє їй. Але, як пише The Economist, антипатія до Клінтон з'явилася мало не з 1991 року, коли її ім'я тільки-но зазвучало в політичному світі. При цьому "ніхто не знає, за що її не любить".

"Ніби кінні перегони, ненависть до Гілларі стала таким собі національним хобі, яке об'єднало еліту і люмпенів", - писав The New Yorker в 1996 році.

Та як не дивно, на тлі такої історії антипатії, вона все одно йде попереду на нинішніх виборах президента США, випереджаючи Трампа на кілька відсотків. А у вересні ті ж американці, які нібито їй недовіряють, пожертвували на її кампанію рекордні 154 мільйони доларів.

Скандали Клінтон

У вересні 2012 року ісламісти напали на консульство США у Бенгазі. В ході атаки четверо співробітників американського дипломатичного представництва загинули. Після цих трагічних подій на тогочасного Держсекретаря Гілларі Клінтон посипалися обвинувачення у тому, що вона проігнорувала всі скарги дипломатів у Лівії щодо безпеки і не розпорядилася посилити охорону. Сама Клінтон визнала, що несе "формальну" відповідальність як голова Держдепартаменту. Але заперечила свою будь-яку участь у обговоренні питань безпеки консульств.

Зрештою, в 2016 році спеціальний комітет Палати представників опублікував звіт, в якому не йшлося про особисту відповідальність Клінтон за трагедію. Втім, її репутація все одно постраждала.

В березні 2015 року виявилося, що Гілларі Клінтон використовувала особистий сервер електронної пошти для службового листування, будучи Держсекретарем США. Через це хакерам вдалося викрасти велику кількість конфіденційних листів, які під час передвиборчої кампанії були опубліковані на сайті WikiLeaks.

Це викликало скандал, який республіканець Дональд Трамп використав у кампанії, заявивши, що це доводить, наскільки "нечесною стали США". ФБР спочатку відкинули можливість розслідування проти Клінтон за використання особистого поштового сервера. Однак, за кілька днів до виборів у бюро заявили про можливий перегляд цього рішення.

Видання New York Times писало також про вірогідну причетність Гілларі Клінтон і Фонду Клінтона до продажу Росії американських уранових родовищ. Йшлося про угоду щодо купівлі компанією "Росатом" канадської Uranium One, у власності якої була одна п'ята американських уранових родовищ. Оскільки уран розглядається як стратегічний актив, важливий для національної безпеки, угода повинна була б бути ухвалена Держдепартаментом, який на той час очолювала Гілларі Клінтон. New York Times з посиланням на канадські документи писало, що впродовж процесу передачі контролю над Uranium One Фонд Клінтона отримав три окремі трансакції. Всього на рахунок фонду було перераховано 2,35 мільйонів доларів.

Wikimedia commons

Що обіцяє Клінтон американцям?

Кандидат-демократ в цілому дотримується у своїй програмі основних цінностей партії. Зокрема, вона пропонує досить складну реформу податкової системи, яка зачепить всіх, хто заробляє більше 250 тисяч доларів на рік. На її думку, ті, хто заробляє більше, повинні і платити більше державі. Крім того, вона хоче закрити всі лазівки, якими користаються корпорації з Волл-стріт для ухиляння від сплати податків. Хоча навіть попри це, фондові компанії все одно підтримують її на виборах, оскільки вважають, що президент Дональд Трамп стане глобальною катастрофою для світової економіки на рівні розпаду Євросоюзу. Крім того, Клінтон хоче посилити контроль зброї, захистити права ЛГБТ-спільноти і боротися з расизмом, а також розвинути загальнодоступну систему охорони здоров'я і покращити державну систему освіти.

Клінтон і Україна

На відміну від свого суперника-республіканця, Клінтон з початку своєї кампанії послідовно підтримувала Україну у боротьбі проти агресії Росії. Вона неодноразово закликала зберегти і зміцнити НАТО, а також надати Києву більшу фінансову і військову допомогу. Але, схоже, не лише політична позиція пов'язує кандидата-демократа з Україною.

Газета New York Times писала, що український мільярдер Віктор Пінчук став помітним донором Фонду Клінтона. Він передав фонду від 10 до 25 мільйонів доларів (з 1995 по 2005 рік). В 2011 році він побував у Лос-Анджелесі на святкуванні 65-річчя Білла Клінтона. У період з вересня 2011 року по листопад 2012 року Дуглас Шоен, колишній політичний консультант Клінтон, організував близько десятка зустрічей представників Державного департаменту з Пінчуком для обговорення тривалої політичної кризи в Україні.

А нещодавно сайт WikiLeaks опублікував нові викрадені конфіденційні листи голови передвиборчого штабу Клінтон Джона Подести, які свідчать, що Віктор Пінчук намагався домогтися від Клінтона підтримки України.

"Пінчук наполегливо домагається (в тому числі сьогодні вранці) зустрічі з WJC (Біллом Клінтоном – ред.) у Лондоні або де-небудь в Європі. В ідеальному випадку він хоче зібрати кілька лідерів західних країн, які висловлять підтримку Україні, де WJC буде, можливо, головним учасником", - йшлося в листі Подести, датованому 30 березня 2016 року.