Володимир Путін вирішив зробити "переможний візит" в Сирію і на Близький Схід цього тижня, бажаючи підкреслити свою здатність перемогти США у регіоні.
Під час несподіваної появи на російській авіабазі на сирійському узбережжі він демонстративно обіймав Башара Асада, який утримався при владі завдяки російському вторгненню.
"Друзі, батьківщина чекає вас. Ви повертаєтеся з перемогою", - нагадує про слова Путіна до російських солдатів The Guardian у редакційній війні.
Тим часом в східній Гуті, яку контролюють опозиційні сили, діти помирають від голоду в облозі. Попри домовленості про "деескалацію", сирійські урядові сили продовжують душити регіон за підтримки іранських і російських союзників, щоб здобути вирішальну перемогу.
Ці дві сцени, які відбуваються паралельно, багато говорять про розрахунки Кремля і про реалії, які він допоміг створити на місцях. Те, що російський президент оголосив про виведення значної частини військ, варто сприймати з недовірою. Подібні обіцянки озвучувалися і раніше, але так і не були втілені.
У вівторок прес-секретар Кремля сказав, що Росія збереже певні сили в Сирії "для боротьби з терористами". Російське визначення "тероризму" в близькосхідній країні означає сирійську політичну опозицію.
Путін хоче говорити про перемогу. В Москві він оголосив, що знову буде балотуватися в президенти. І повернення частини російських військ може позитивно відбитися на його політичних перспективах. Російські жертви в Сирії - таємниця, яку ретельно охороняють, так само як і дані про фінансову ціну операції. В геополітичному сенсі війна Путіна в Сирії була вигідною інвестицією для Кремля. Російський президент скористався стратегічною нерішучістю Заходу і не бажанням попередньої адміністрації в Америці занурюватися глибше у конфлікт.
Після Сирії Путін вирушив у Каїр, де зустрівся з єгипетським президентом Абделем Фатахом Аль-Сісі, підкресливши вплив Росії на країну, яка з 1970-х років була тісно пов'язана зі США. Тепер Москва і Каїр говорять про використання єгипетських авіабаз російськими літаками.
Іронія і в тому, що саме Путін оголосив перемогу над "Ісламською державою", хоча він ніколи не приховував, що російські сили воюють проти опонентів Асада. Визволення Ракки не було заслугою Росії, це зробили сили курдів і арабів за підтримки міжнародної коаліції на чолі зі США. Але все це не завадило Росії оголосити про свою дипломатичну перемогу. Змінивши баланс сил на місцях і заставши Захід зненацька відправкою військ у 2015 році, Путін збудував власний важіль впливу. Чи зможе віy добитися появи мирного плану - це зовсім інше питання.
Все вказує на те, що російський президент не буде цим займатися і повністю відступить від переговорів у Женеві, які проходять за підтримки ООН. Втім, геополітична гра ще не закінчилася у Сирії, так само як і бойові дії. У східній Гуті, за даними ООН, 137 дітей гостро потребують медичної евакуації. Підтримуючи диктатора, який морить голодом і нищить власний народ, Путін, без сумніву, посилює спустошення Сирії. Росія повернулася на Близький Схід, але і її відповідальність за кровопролиття теж всім очевидна.
Раніше видання The Times писало, що у Путіна є причини скоротити свої авантюри в Україні і Сирії. Російському президенту потрібно добитися скасування західних санкцій, щоб змінити становище своєї країни.
Також видання The Guardian писало, що Заходу варто готуватися до Росії після Путіна. Вірогідність завершення путінізму у найближчі роки не висока, але варто бути готовим і до такого сценарію.
Володимир Путін вперше став президентом Росії в 2000 році. За даними опитування "Левада-центру", більшість громадян РФ (51%) згодні з думкою, що населення Росії вже втомилося чекати від Володимира Путіна якихось позитивних зрушень у своєму житті.