Новина про те, що екс-голова Європарламенту Мартін Шульц стане кандидатом СДПН в канцлери Німеччини, затьмарила іншу важливу інформацію. Попередній лідер соціал-демократів Зігмар Габріель збирається стати міністром закордонних справ, замінивши на цій посаді Франка-Вальтера Штайнмаєра.
Про це на сторінках Die Zeit пише історик Ян Бехрендс, зауважуючи, що німці чомусь не звернули увагу на ці дивні амбіції Габріеля. Це вказує на те, що виборці в ФРН мають слабкі уявлення про важливість закордонної політики. Інакше б у них виникли питання, чого Німеччині і Європі чекати від такого голови МЗС, з якими концептуальними ідеями він йде на дипломатичну роботу і чи добре він розуміє виклики, перед якими постав Брюссель і Берлін?
Автор нагадує, що Штайнмаєр збирається стати президентом Німеччини за підтримки ХДС і СДПН. Тому його місце в МЗС звільниться. Штайнмаєр - досвідчений дипломат. Він був попередником і наступником Гідо Вестервелле на чолі німецької дипломатії. Штайнмаєр на міжнародній арені заробив імідж м'якого голосу і розсулдивої поваги.
Однак, історик зауважує, його епосі час завершитися. Надто довго німецьке МЗС провело під управлінням його традиційних уявлень, яким суперечить жорстока реальність воєн на Сході України і в Сирії. Примирливі заяви про те, що "військових рішень немає", більше не працюють. Росія зрозуміла, що може розраховувати на дивовижну поблажливість Штайнмаєра, продовжуючи агресивно змінювати факти в Донбасі і на Близькому Сході. В цей же час, німецький дипломат забував про свою м'якість, говорячи про НАТО і президента США Дональда Трампа. Останнього у серпні 2016 року він назвав "проповідником ненависті".
Автор зауважує, що відхід Штайнмаєра від дипломатії варто було б використати для переформатування німецької зовнішньої політики на тлі війни у Європі, нестійності ЄС і президенства Трампа. Для майбутнього Європи і трансатлантичної співпраці багато поставлено на карту. І Німеччина в недавньому минулому не завжди діяла добре.
Бехрендс зауважує, що політична кар'єра Зігмара Габріеля вражає. Вона відзначилася сильною політичною волею і талантом. Він один з тих, хто лишається помітною фігурою в німецькій політиці з часів канцлера Герхарда Шрьодера. Габріеля вважають проникливим тактиком, який вміє швидко використовувати політичні можливості і ухвалювати рішення. Але саме ці його сильні сторони як політика можуть стати шкідливими в ролі дипломата. Необережні заяви і імпульсивні дії будуть зайвими, зважаючи на період невизначеності в Євросоюзі і напруги у світі.
В такі часи Берліну доведеться взяти на себе зміну стратегії ЄС і Німеччини. А для цього потрібні не інстинкти політика, а тісна співпраця з союзниками у протидії ворогам ліберального порядку. Автор зауважує, що головний німецький дипломат повинен поєднувати в собі ясний розум, тверду руку і космополітичні погляди.
Деякі заяви, зроблені Габріелем за кордоном, ставлять під сумнів, що він підходить під цей опис. Він порівняв ізраїльські поселення в Палестині з "апартеїдом", але при цьому вагався, говорячи про порушення прав людини у країнах Перської затоки.
Але найбільшою проблемою може виявитися ставлення Габріеля до Росії. В 2015 році, коли Захід оголосив про політичну ізоляцію Кремля за вторгнення в Україну, міністр економіки Габріель поїхау у Москву з "приватним" візитом. Виступаючи у російській столиці він дистанціювався від позиції ЄС і федерального уряду Німеччини, говорив про своє нерозуміння, "чому наші країни раптом пішли в різні сторони". А потім, після зустрічі з Володимиром Путіним, як школяр, попросив у російського президента автограф.
Німецький історик зауважує, що Берлін не може в 2017 році дозволити собі мати міністра закордонних справ, який буде здійснювати такі "приватні" візити в Москву. За лічені місяці до виборів Бундестагу на чолі МЗС Німеччини повинен стати хтось, кому союзники будуть довіряти і з ким можна буде спільно працювати над відновленням миру і безпеки у Європі.
Раніше повідомлялося, що президент німеччини Йоахім Гаук затвердив дату проведення виборів в Бундестаг. Найбільш рейтингову партію країни ХДС представить нинішня канцлер Німеччини Ангела Меркель, яку партія переобрала лідером в грудні.