На місцевих виборах у Туреччині опозиція перемогла у трьох найбільших містах. Тепер настав час прислухатися до Стамбула і Реджепу Таїпу Ердогану - беззмінному лідерові нації і главі правлячої Партії справедливості і розвитку (ПСР), яка вперше за свою історію фактично програла вибори. П'ятнадцяті за останні сімнадцять років, пише заступник директора Дипломатичної академії України імені Удовенка Євгенія Габер у статті для DT.UA.
31 березня в Туреччині вибирали владe міст, районних муніципалітетів і сільських рад у 81 провінціях країни. Багато експертів ще до початку виборчої кампанії зазначали, що місцеві вибори будуть мати далекосяжні наслідки для всієї країни. Автор зазначає, що причин тому кілька.
"По-перше, березневе голосування на місцевих виборах стало першим загальним волевиявленням народу після переходу Туреччини до президентської форми правління та обрання Ердогана главою держави, і заодно - всієї системи виконавчої влади, з небувалими до цих пір повноваженнями. 16 квітня виповниться рівно два роки з моменту конституційного референдуму, який дозволив президенту вперше в історії очолити уряд і правлячу партію", - пише Габер.
Експерт додає, що багато важливих політичних кроків за цей час було зроблено саме з метою зміцнення влади на місцях. Тому результати правлячої ПСР і "народної" коаліції, створеної в тандемі з націоналістами, на цих виборах повинні були стати не тільки показником ефективності роботи місцевих органів самоврядування, але й тестом на міцність для всієї вертикалі влади, вибудуваної після 2017 року.
"По-друге, експерти зазначають, що в умовах досить централізованої системи управління державою і можливості використання адміністративного ресурсу, поява нових лідерів на державному рівні є вкрай складним завданням. Як показав невдалий досвід Мухаррема Інджі - суперника Ердогана на президентських виборах 2018 р., навіть в цілому успішна передвиборна кампанія і всенародна популярність зовсім не гарантують перемогу на загальнонаціональних виборах. Підтримка правлячої партії в цілому по країні і сьогодні залишається досить високою, а будь-який промах опозиційного лідера - прямий шлях до розколу не тільки серед партнерів по коаліції, але і в лавах самої партії", - пише Габер.
З іншого боку, нехай навіть "незначна" перемога на місцевих виборах, особливо якщо мова йде про великих містах-мільйонниках, може забезпечити доступ до матеріальних, фінансових і електоральних ресурсів, здатним надалі гарантувати швидке сходження до вершин влади, продовжує автор. Кому, як не Ердогану, який почав свою тривалу кар'єру з посади мера Стамбула в далеких 1994-1997 роках, не знати про потенційні можливості політичного та економічного впливу, прихованих "на місцях".
"По-третє, турецькі аналітики зазначають, що тоді як на загальнонаціональних виборах важливу роль відіграють так звані "білі комірці" - військова і бюрократична еліта, на виборах у місцеві органи влади традиційно найбільш активно голосують прості робітники і селяни, представники середнього класу і консервативна глибинка, складова основу електорату правлячої Партії справедливості і розвитку. Перемога в муніципалітети, міські і сільські ради, як правило, давалася ПСР набагато легше, ніж опозиційним народним республіканцям і світського істеблішменту", - підкреслює Габер.
Експерт додає, що будь-яке відхилення від цього правила і втрата позицій в традиційно лояльних до влади провінціях - тривожний сигнал не тільки для партійного осередку в регіоні, але і для керівництва партії.
"В наступний раз турецький виборець зможе використати своє право голосу лише через 4,5 року. Президентські і парламентські вибори, що відбулись одночасно в червні минулого року, наступного разу відбудуться лише у 2023 р. Саме на цей рік заплановані урочисті святкування 100-річчя з дня заснування республіки, покликані стати вінцем успіху правлячої партії та її реалізації амбітної програми "Цілі-2023". До тих пір можливість виборців хоч якось вплинути на внутрішньополітичне життя країни, а тим більше - на її зовнішню політику, буде залишатися виключно в руках громадянського суспільства, яке за останній час було значно ослаблено", - резюмує експерт.
Детальніше про муніципальні вибори в Туреччині читайте у статті Євгенії Габер "Почути Стамбул" у тижневику "Дзеркало тижня. Україна".