UA / RU
Підтримати ZN.ua

G7 розширює зв’язки з Глобальним Півднем для протидії впливу Китаю — Bloomberg

При цьому, деякі аналітики сумніваються, що така тактика принесе багато результатів.  

Багаті країни G7 запросили представників із деяких бідніших країн приєднатися до зустрічі міністрів фінансів і очільників центральних банків членів групи, яка відбудеться цього тижня — це рідкісний крок, спрямований на зближення із Глобальним Півднем і протидію зростанню впливу Китаю, пише Bloomberg.

Японія, яка приймає цьогорічні зустрічі G7, запросила країни з економікою, що розвивається, такі як Індія, Індонезія та Бразилія, а також країни Азії, такі як Південна Корея та Сінгапур, приєднатися до «фінансової частини» зустрічі G7, яка розпочнеться в четвер, 11 травня.

Читайте також: «Глобальний Південь» і «світова більшість» — це «не-Захід» чи «не-Росія»?

Хоча для країн, які не є членами G7, немає нічого незвичайного в тому, що вони беруть участь у зустрічах групи, це перший випадок з 2009 року, коли до участі запрошені фінансові керівники.

До G7 входять США, Велика Британія, Німеччина, Франція, Італія, Канада та Японія. На відміну від більш широкої G20, яка намагається узгодити спільні заяви щодо вторгнення Росії в Україну, країни G7 єдині у своїй критиці агресії РФ.

Оскільки економічна напруженість між Вашингтоном і Пекіном зростає, G7 також окреслила плани щодо посилення стійкості ланцюгів поставок - що є натяком на зменшення залежності від Китаю в різних сферах, включаючи критично важливі мінерали і блокування експорту деяких видів обладнання для виробництва мікросхем. Розширення зв'язків з країнами Глобального Півдня розглядається як спосіб активізувати такі зусилля.

Читайте також: Міністри цифрових технологій країн G7 узгодили п’ять принципів управління штучним інтелектом

«З вторгненням Росії в Україну і діями Китаю, які багато в чому передбачають зміну статус-кво силою, альянс або узгодження між G7 є значно сильнішим, ніж раніше», - каже професор політології та міжнародних відносин в Університеті Південної Каліфорнії Саорі Катада.

Проте вона сумнівається, що така тактика допоможе протистояти впливу Пекіна.

«Китай робить багато для зміцнення власної коаліції, як на двосторонньому, так і на багатосторонньому рівнях», - зазначає аналітик.

Нещодавно Пекін приймав лідерів Бразилії та Південно-Східної Азії, намагаючись «завоювати» Глобальний Південь. Китай також допоміг укласти мирну угоду між Саудівською Аравією та Іраном.

Минулого місяця міністр фінансів Японії Шунічі Сузукі назвав такий крок G7 «унікальною ініціативою під час японського головування» Зустріч з офіційними особами країн, що не входять до G7, запланована на п'ятницю, 12 травня.

Востаннє країни, що не входять до G7, були запрошені на зустріч міністрів фінансів групи у 2009 році, коли Італія запросила РФ.

Для Японії трьома гостями, які представляють особливий інтерес, є Південна Корея, Індія та Індонезія.

Прем'єр-міністр Японії Фуміо Кішіда цього тижня також завершив знаковий візит до Сеула, пообіцявши налагодити співпрацю у сфері технологій і зобов'язавшись відновити довіру між двома країнами, які відіграють важливу роль у політиці безпеки США.

Японія також поглиблює свої зв'язки з Індією, яка цього року головує у G20, та Індонезією - обидві країни є основними одержувачами японських прямих іноземних інвестицій.

Читайте також: Скорочення імпорту та млявий експорт усе більше тиснуть на економіку Китаю – Reuters

Раніше повідомлялося, що глобальний порядок денний президента США Джо Байдена зіштовхнувся зі значними викликами, оскільки ключові країни, що розвиваються, намагаються уникнути участі в протистоянні Америки з Росією та Китаєм, а в деяких випадках використовують це суперництво для власної вигоди, свідчать засекречені оцінки американської розвідки.

Заведено думати, що протистояння США та їхніх союзників із РФ, яке виникло внаслідок агресії проти України, спричинило формування нового світового порядку. Але це не так: війна лише прискорила процеси, які вже тривають. Справжньою причиною глобальних трансформацій, що відбуваються вже десять років і прямо на наших очах, стало сходження Китаю, прихід до влади Сі Цзіньпіна та його відмова від філософії Ден Сяопіна. Докладніше про це — у статті Сергія Корсунського «Геополітика як стрічка тривожних новин».