З часу першої зафіксованої битви в 15 столітті до н.е. при Мегіддо, де війська фараона Тутмоса III розгромили повсталих ханаанейців (тоді й з’явився термін «Армагеддон»), наш вид неухильно і гнітюче розширювало простори, в яких люди вбивають один одного.
Стародавні єгиптяни на колісницях перемагали своїх ворогів на суші. Але згодом конфлікт поширився на море, а в новітні часи і на повітря. Доктрина НАТО нині визнає 5 сфер ведення війни, до яких належать також космос і кіберпростір. Російський напад на Україну охопив усі 5: від вторгнення на суходолі до кібератаки на супутникову мережу Viasat.
«Але один військовий коментатор стверджує, що досвід України свідчить про те, що війна тепер поширюється і на шосту сферу, яким став приватний сектор», - пише Financial Times.
Безумовно, вражає та життєво важлива роль, яку відіграють українські стартапи і великі американські технологічні компанії, такі як Microsoft, Palantir і Starlink, у протистоянні російській агресії. Незалежно від того, чи це перепрофілювання цивільних дронів для скидання бомб, чи захист конфіденційних урядових даних у хмарі, чи використання систем машинного навчання для обробки даних з поля бою, чи надання супутникового зв'язку військам на передовій, - компанії приватного сектору відіграють центральну роль в обороні України.
Їх важливість настільки велика, що ці сфери діяльності тепер повинні офіційно вважатися шостим доменом і враховуватися «як частина військових конструкцій, планів, підготовки та дій, якщо США та їхні союзники хочуть перемогти в майбутніх конфліктах», - наголосив експерт Atlantic Council Франклін Крамер.
Він додав, що війна в Україні стала «переломним моментом у багатьох відношеннях». При цьому експерт підкреслив необхідність співпраці військових планувальників і приватних компаній до початку будь-якого конфлікту і пошуку відповідних способів оплати робіт, пов'язаних з національною безпекою. Обидві сторони гостро зацікавлені в захисті критично важливої промислової, енергетичної та фінансової інфраструктури, супутникового зв'язку, інформаційних систем і підводних кабелів - артерій сучасної економіки, які здебільшого контролюються приватним сектором.
«Стійкість надзвичайно важлива, і для того, щоб забезпечити її функціонування, необхідна участь приватного сектору», - пояснює Крамер.
Може виникнути запитання, чи слід вважати приватний сектор окремим доменом військової активності, зважаючи на те, що він вже давно пронизав усі інші 5. Відколи існує приватний сектор, він відіграє центральну роль у здатності національних держав вести війну. Багато компаній також були б стурбовані, якби їх вважали частиною військово-промислового комплексу будь-якої країни. Лобі у сферах екології, соціального захисту та корпоративного управління тисне на інвесторів, щоб вони вийшли з компаній, пов'язаних з оборонною промисловістю. А працівники деяких технологічних компаній, включаючи Google, самі повстали проти участі в деяких військових проектах, таких як проект Пентагону під назвою Maven.
«Існує також небезпека, що формальне залучення приватних компаній до планування війни може призвести до того, що потенційні супротивники вважатимуть їх ворожими суб'єктами, і це завдасть шкоди їхнім комерційним інтересам. Минулого року Москва оголосила компанію Meta, яка керує Facebook, WhatsApp та Instagram, «терористичною і екстремістською» організацією, а цього місяця додала одного з речників компанії до списку розшукуваних осіб», - йдеться в статті.
Незважаючи на ці побоювання, існує переконлива логіка для приватного сектору тісніше співпрацювати і допомагати втілювати пріоритети національної безпеки в рамках НАТО. Війна в Україні змінила ставлення, зокрема, в Європі. Зіштовхнувшись з реваншизмом Росії, оборона знову стала демократичним імперативом. Колись нейтральна Фінляндія вступила до НАТО, а незабаром це зробить і Швеція. Звіт Atomico під назвою «Стан європейських технологій у 2023 році», опублікований цього тижня, показав, що засновники та інвестори європейських стартапів більше стурбовані геополітичними ризиками, ніж будь-якими іншими питаннями.
Для поглиблення зв'язків з приватним сектором НАТО започаткував «Європейський інноваційний фонд» з бюджетом в 1 мільярд євро, який має стати «машиною комерціалізації» для перспективних цивільних технологій військового застосування.
«Люди розуміють, що якщо ви не можете себе захистити, то жоден контракт нічого не вартий. Якщо люди почнуть створювати стартапи в цій сфері, вони зможуть отримати фінансування. 4 роки тому не було ні бажання, ні інтересу до такого», - каже голова фонду НАТО Клаус Гоммельс.
Мінлива природа конфлікту в світі, пронизаному цифровими технологіями, означає, що навіть якщо хтось хоче триматися подалі від лінії фронту, цей фронт все одно може дійти до кожного. Набагато краще підготуватися до цієї жорстокої реальності, ніж відступити в більш комфортний, але ілюзорний світ минулого.