Однією з найбільш усталених закономірностей вимірювання громадської думки є те, що кожне покоління має тенденцію рухатися як одне ціле з точки зору своєї політики та загальної ідеології.
Його учасники поділяють однаковий досвід формування, одночасно досягають важливих життєвих віх та взаємодіють у тих самих світоглядах. Але як пояснити дані про те, що покоління Z є гіперпрогресивним у одних питаннях, але напрочуд консервативним в інших? Про це пише Джон Берн-Мердок у колонці для Financial Times.
Відповідь, за словами Еліс Еванс, запрошеного наукового співробітника Стенфордського університету та однієї з провідних дослідниць цієї теми, полягає в тому, що сьогодні серед молоді до тридцяти років спостерігається значна гендерна розбіжність: молоді жінки в одному таборі, а молоді чоловіки — в іншому.
Покоління Z — це два покоління, а не одне. У країнах на кожному континенті між молодими чоловіками та жінками виникла світоглядна прірва. Десятки мільйонів людей, які живуть у тих самих містах, на робочих місцях, у класах і навіть у домівках, більше не знаходять спільної мови.
У США дані Gallup показують, що після десятиліть, коли статі були приблизно рівномірно розподілені між ліберальними та консервативними світоглядами, жінки віком від 18 до 30 років тепер на 30 процентних пунктів більш ліберальні за своїх однолітків-чоловіків. Цей розрив став значно більш помітним в останні шість років. Німеччина також демонструє 30-пунктовий розрив між дедалі більш консервативними молодими чоловіками та прогресивними сучасницями, а у Великій Британії цей розрив становить 25 балів.
Торік у Польщі майже половина чоловіків у віці 18-21 років підтримала радикальну праву партію Конфедерації порівняно з лише шостою частиною молодих жінок того ж віку.
За межами Заходу існують ще більш суттєві розбіжності. У Південній Кореї між молодими чоловіками та жінками існує величезна прірва, схожа ситуація в Китаї. Таку саму картину в Африці демонструє Туніс.
Примітно, що в кожній країні цей драматичний розкол притаманний лише молодому поколінню і проявляється набагато більш яскраво, ніж серед чоловіків і жінок у віці за тридцять і старше.
Рух #MeToo став ключовим поштовхом, який породив затяті феміністські цінності серед молодих жінок, які відчули силу виступити проти тривалої несправедливості.
Ця іскра знайшла особливо сухий трут у Південній Кореї, де гострою залишається проблема гендерної нерівності та поширена відверта мізогінія. На президентських виборах 2022 року, коли старші чоловіки та жінки голосували одностайно, молоді чоловіки суттєво підтримали праву партію «Сила народу», а молоді жінки підтримали ліберально-демократичну партію майже в рівних і протилежних пропорціях.
Ситуація в Кореї є крайністю, але вона служить попередженням для інших країн про те, що може статися, коли шляхи молодих чоловіків і дівчат розійдуться. Суспільство в країні розколоте надвоє. Кількість шлюбів у Кореї, так само, як і народжуваність, різко зменшились. Показник народжуваності у 2022 опустився до 0,78 народжень на жінку, що є найнижчим показником серед усіх країн світу. Через сім років після першого вибуху #MeToo гендерні відмінності у ставленні стали самопідтримуваними.
Дані опитування показують, що у багатьох країнах ідеологічні розбіжності виходять за межі цього питання. Схоже, що чітка розбіжність щодо сексуальних домагань між прогресивними і консервативними спричинила — принаймні частково — більш активне перегрупування молодих чоловіків і жінок у консервативні та ліберальні табори відповідно і з інших питань.
У США, Великій Британії та Німеччині молоді жінки зараз займають набагато більш ліберальну позицію щодо імміграції та расової справедливості, ніж молоді чоловіки, тоді як старші вікові групи мають приблизно однакову точку зору.
У більшості країн спостерігається тенденція до того, що жінки рухаються у напрямку лівих, натомість чоловіки стоять на місці, однак є ознаки й того, що молоді чоловіки тяжіють убік правої ідеології. У Німеччині чоловіки молодші за 30 років значно активніше за старше покоління виступають проти імміграції, і дедалі частіше схиляються до ультраправої AfD.
Можна було б сказати, що це все минущий етап, але ідеологічна прірва лише зростає, і дані показують, що політичні уподобання людей сформовані і їх важко змінити.
Все це посилюється тим фактом, що через поширення смартфонів і соціальних медіа молоді чоловіки та жінки тепер дедалі частіше живуть в різних світоглядах і мають різні культури. Занадто часто погляди молодих людей ігноруються через низький рівень їх участі в політичному житті, але ця зміна може мати наслідки для майбутніх поколінь, вплинувши на них набагато більше, ніж у електоральному сенсі.