Сі Цзіньпін зіштовхнувся з найбільшим викликом за весь час на посаді лідера Китаю через те, що десятки тисяч людей вийшли на вулиці. Вони не задоволені жорстким контролем Пекіна, запровадженим після початку пандемії коронавірусу, а також придушенням свободи слова.
У вихідні щонайменше в 10 містах включно з Шанхаєм, Пекіном, Уханем і Ченду спалахнули рідкісні політичні протести. Почалися сутички з поліцією і офіцерами служб безпеки, що призвело до арештів. Про це пише Financial Times, додаючи, що двох іноземних журналістів теж були затримані. Видання нагадує, що спалах громадянської непокори стався через загибель людей під час пожежі в місті Урумчі. І в цьому принаймні частково звинуватили обмеження, запроваджені через коронавірус. В понеділок протести вщухли, але вони з’явилися після багатьох місяців невдоволення особливо з боку китайської молоді постійними локдаунами, карантинами, масовим тестуванням і цифровим стеженням через політику Сі Цзіньпіна «нульової терпимості» до COVID-19.
Ринки в Китаї сьогодні дещо просіли. На біржі в Гонконзі індекс Hang Seng China Enterprises впав на 4,5%. А китайський юань трохи подешевшав у співвідношенні до долара США. В Ухані, де був зафіксований перший випадок зараження коронавірусом, тисячі людей пройшли через популярний торговельний район. Це був один з найбільших протестів за минулі вихідні. Один з учасників сказав Financial Times, що в протесті взяли участь «десятки тисяч» людей. Вони «визволяли» закриті на карантин райони, прибираючи загородження навколо житлових будинків. Уряд Китаю закликав університети по всій країні відправити студентів додому якомога швидше, щоб придушити невдоволення в студмістечках.
В Пекіні у неділю сотні студентів вийшли на мирний протест біля престижних Пекінського університету і Університету Цінхуа. Тут, так само як і демонстранти в інших містах, вони тримали чисті аркуші паперу, висловлюючи невдоволення посиленням цензури в часи правління Сі Цзіньпіна. В столиці учасники протестів також збиралися біля центрального каналу, скандуючи: «Ми не хочемо ПЦР-тести, ми хочемо свободу». В понеділок вранці десятки поліцейських машин і фургонів з’явилися на входах до каналу.
Financial Times пише, що низка акцій з вшанування пам’яті загиблих під час пожежі в Урумчі переросли в висловлення невдоволення політикою Сі Цзіньпіна. Аналітики кажуть, що таких масштабних і гострих політичних вимог в Китаї не бачили вже багато десятиліть. На думку експертів, демонстранти можуть зіштовхнутися з жорстокими переслідуваннями, якщо невдоволення знову спалахне.
Сі Цзіньпін став найбільш могутнім лідером Китаю з часів Мао Цзедуна. Нещодавно він вже втретє став головою Компартії. Визначальними рисами його правління стало розширення і без того потужного апарату безпеки, а також швидше придушення ознак невдоволення.
«Жорсткий і репресивний підхід очікуваний. Але Пекін ризикує також створити мучеників, що роздмухає чергову хвилю і додасть ваги демонстрантам, які вже вийшли. Влада розуміна і знає про загрози. Але вона також не може дозволити, щоб це відбувалося», - сказав експерт з питань Китаю Джон Делері з Університету Йонсе в Сеулі.
Юень Юень Анг з Університету Мічігана сказала, що в Китаї завжди були спорадичні протести. Але Пекін боїться «загальнонаціональних» рухів.
«Ці протести не про вузькі, локальні проблеми. Натомість люди протестують проти політики нульової терпимості до COVID-19 - національної політики і особистого порядку денного Сі Цзіньпіна, на неухильному дотриманні якого він наголосив нещодавно в жовтні. Це виклик центральній владі на найвищому рівні», - сказала вона.