Посеред Європи йде нещадна війна «проти правлячої Соціал-демократичної партії Німеччини». Принаймні, такий висновок може зробити пересічний спостерігач за німецькою політикою. Голова парламентської фракції СДПН Рольф Мютценіх засудив «Зелених» і «Вільних демократів», які входять до правлячої коалії, за вимоги надати важке озброєння Україні. За його словами, їхні вимоги «безвідповідальні».
Його колега Ральф Стегнер на своїй сторінці у Facebook то злиться на критиків політики його партії щодо Росії, то кидається на них зі звинуваченнями. Колишній міністр закордонних справ Зігмар Габріель виступив проти «небезпечних теорій змови» про німецько-російську мережу впливу. Але плаксива жалість до себе нічого не виправить, - пише на сторінках Financial Times експерт Brookings Institution Фріц Штерн.
Навпаки, болюча реакція СДПН говорить, що критика влучила в яблучко. Сам канцлер Олаф Шольц став дуже «тонкошкірим». Коли депутати Бундестагу відвідали Україну й закликали його збільшити військову підтримку, він назвав їх «хлопчиками і дівчатками». Нещодавно в інтерв’ю він сказав, що нібито відправка важкого озброєння українській армії зробить Німеччину і НАТО «стороною конфлікту». Жорстока правда в тому, що правляча партія заслужила на ще більшу критику. СДПН давно було слід виключити зі своїх лав колишнього канцлера і головного газового лобіста Росії Герхарда Шрьодера. Але вона досі цього не зробила. Також важливо, щоб німецькі суди розслідували зв’язки прем’єр-міністра східної федеральної землі Мекленбург-Передня Померанія Мануели Швейсіг з компанією-оператором «Північного потоку-2», газопроводу, який повністю належить «Газпрому».
Але егоїстична німецька політика щодо Росії, а також вперто збудована енергетична залежність від Москви знаходить ярих прихильників по всьому політичному спектрі в країні. Вони додали впевненості Кремлю і зробили війну Владіміра Путіна проти України можливою. Проте марно закликати президента і екс-міністра закордонних справ в Франка-Вальтера Штайнмаєра постати перед парламентською слідчою комісію. Коли він і Ангела Меркель тримали владу в руках, вони разом з іншими німецькими політиками вони вирішили, що роблять саме те, чого бажає німецький бізнес і суспільство.
«Принаймні, Штайнмаєр публічно оголосив, що помилявся. Якщо ж говорити про російську війну на знищення і її невпинні звірства проти українців, то провина за неї лежить на всіх нас», - вважає німецький експерт.
Він додає, що Шольцу і його уряду варто віддати належне за амбітний порядок денний внутрішніх змін. Через чотири дні після початку російського вторгнення канцлер визнав, що потрібен «поворотний момент» у німецькій політиці щодо енергетики й безпеки. Він також пообіцяв підтримку Україні. Важко уявити, щоб щось подібне зробила Ангела Меркель і її команда з ХДС. На жаль, для Німеччини немає хороших короткострокових варіантів допомогти Києву й не дозволити Кремлю перемогти. Оскільки імпорт енергоносіїв живить воєнну машину Росії, Берлін хоче припинити купувати російське вугілля ще до початку літа, а нафту - до кінця року. Але він боїться, що відмова від імпорту газу раніше, ніж до 2024 року, може спричинити потужну рецесію й політичні потрясіння. І, схоже, міністр фінансів США Джанет Єллен згодна з цим.
Україна благає дати їй важке озброєння на тлі спроб Росії наростити наступ на Донбасі. Але в цьому питанні Шольц поводиться розгублено, хитрує й пускає пил в очі, чим дратує як союзників Німеччини, так і партнерів по коаліції. Нестача придатного для використання німецького обладнання реальна, так само як і тиск все більш пацифістського «лівого» крила СДПН. В якості запізнілого компромісу, Берлін дозволяє іншим країнам НАТО передавати зброю Києву.
Шольцу не допомагає його риторика, яка коливається від стоїчної до гномічної. Деякі його міністри слабші, ніж інші. Але реальна проблема німецького канцлера в іншому. Оскільки Німеччина - парламентська демократія, її федеральні органи виконавчої влади слабкі за своєю природою. Федеральна канцелярія крихітна у порівнянні з урядами інших великих демократій. Головні радники Шольца перевантажені. І це видно. Щоб коаліція Шольца вижила і могла ефективно використовувати владу, їй потрібно змінити свій спосіб управління. Міністерство закордонних справ працює над стратегією національної безпеки. І це перший подібний документ в історії Німеччини. Він повинен допомогти визначити чіткіше стратегічні цілі країни. Але більш гостро федеральній канцелярії потрібен ефективний апарат національної безпеки, який може дати пораду і допомогти уряду розібратися з ерою постійних потрясінь.
«Все це ще більш важливо тому, що Німеччина несе особливу відповідальність за те, щоб зупинити зло Путіна», - йдеться в статті.
Нагадаємо, що нещодавно Шольц особисто вдвічі скоротив список зброї для України і за це йому може загрожувати відставка. Зокрема з переліку зникло все важке озброєння, яке німецька військова промисловість хотіла продати Україні, а з початкових 15 запитів України на озброєння залишилися лише три системи.
Канцлер Німеччини Олаф Шольц пропонував президентові України Володимиру Зеленському відмовитись від перспективи членства нашої країни в НАТО та прийняти нейтральний статус, щоб «не провокувати» російського диктатора Владіміра Путіна на напад.
При цьому Німеччина до війни і на її початку активно блокувала військову допомогу Україні, а також є одним із основних противників кардинальних санкцій проти Росії.