Україні гостро потрібна фінансова, військова і політична підтримка від її західних союзників. Принаймні, в питанні політичної підтримки ЄС досягнув певних успіхів. Що стосується фінансової допомоги, то він не зміг зробити крок назустріч у критичний момент, коли подальша допомога США висить на волосині.
Про це в своїй статті пише редактор Financial Times з питань Європи Бен Голл, нагадуючи, що у четвер ввечері лідери ЄС погодилися розпочати переговори про членство України і Молдови після того, як проросійський прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан відмовився від права вето на цей крок.
«Це була перемога для Києва, але також і для ЄС, який показав, що може мислити і діяти стратегічно, коли ставки високі», - пише Голл.
Україна переживає найважчий період з перших днів повномасштабного вторгнення Росії. Контрнаступ закінчився лише незначними територіальними здобутками. Прохання адміністрації Джо Байдена про виділення додаткової військової допомоги США для Києва зайшло в глухий кут у Конгресі. В єдиному політичному фронті України з'являються тріщини. Кремль перейшов на воєнну економіку, в той час як Україна і її союзники все ще намагаються наростити виробництво артилерійських боєприпасів, основної валюти війни.
Владімір Путін в четвер на своїй першій прес-конференції за 22 місяці зловтішався з приводу послаблення рішучості Заходу. Він пообіцяв наполягати на своїх цілях «денацифікації» і «демілітаризації» України.
«Рішення ЄС розпочати переговори про вступ стало хорошою відповіддю, навіть якщо воно не принесе Києву жодного додаткового снаряду. Воно підкреслює, що агресивна війна Путіна, спрямована на запобігання західній орієнтації України, зазнала поразки. Процес вступу допоможе закріпити реформи для підйому економіки та запобігання корупції», - йдеться в статті.
Перш за все, це дає українцям світло в кінці тунелю. Після року військових розчарувань це політична перемога для президента Володимира Зеленського та психологічна перемога для його народу. Вона стала можливою завдяки тому, що Орбан поступився після тижнів наполягань на тому, що приєднання України до ЄС суперечить фундаментальним інтересам Угорщини. Його переконали залишити залу засідань, коли рішення було прийняте, а не блокувати його. Сам факт відступу Орбана позбавив угорського прем’єра частини його страшної аури.
Однак Орбан матиме багато інших можливостей накласти вето на процес: кожен наступний крок, рамки переговорів, відкриття і закриття кожної «глави» переговорів і остаточна ратифікація вимагають одностайного схвалення з боку 27 країн-членів.
У ніч на четвер угорський лідер також заблокував схвалення пакету допомоги ЄС для України у розмірі 50 мільярдів євро. Києву гостро потрібні ці гроші. ЄС врешті-решт знайде спосіб надати їх, навіть якщо доведеться укласти громіздку і тимчасову угоду між 26 країнами-членами.
«Але заклики змусити Орбана заплатити за те, що він виконує накази Путіна, лише посилюватимуться», - вважає Голл.
Початок переговорів про вступ України до ЄС - це лише початок довгого шляху з багатьма підводними каменями. Аргументи щодо вартості розширення та внутрішніх реформ, необхідних для оптимізації процесу прийняття рішень, все ще можуть стати на заваді її повноправному членству. Але відмова від цього кроку стала б жахливим ударом по стратегічним амбіціям ЄС, які починаються із забезпечення безпеки його сусідів.
Два роки тому ЄС був фундаментально розколотий щодо того, чи можна вважати Росію екзистенційною загрозою. Її агресивна війна змінила це.
«Якби не Віктор Орбан, у нас була б дуже хороша зустріч лідерів. Ця криза об'єднала нас і змусила щось робити», - каже європейський дипломат.
ЄС доведеться зробити набагато більше, щоб допомогти Україні в найближчі місяці і роки. Якщо не буде подальшої військової та фінансової допомоги з боку США, ЄС, Велика Британія та інші союзники будуть змушені втрутитися, навіть якщо деякі лідери не хочуть це визнати. Це випробує європейську рішучість набагато більше, ніж переговори про розширення, але це, принаймні, важливий прояв солідарності.