Через вимоги допомогти Україні за допомогою використання 18 млрд євро російських активів, які в основному заморожені в приватних банках, Франція перебуває під тиском. І цей тиск лише зростає. Водночас Париж вже понад два роки тримає в таємниці назви банків, де лежать відповідні кошти, пише Financial Times.
Франція не розкриває жодних деталей про установи, які зберігають гроші РФ, а також не повідомляє, як використовує нараховані відсотки. Мовляв, це через конфіденційність клієнтів. Однак така ситуація дратує деякі європейські столиці.
Як вказали у виданні, ці активи знову потрапили під пильну увагу, оскільки Європейська комісія реалізує план «репараційного кредиту» Україні, забезпеченого активами підсанкційного російського центрального банку. Остання пропозиція передбачає використання коштів, заморожених по всьому ЄС, а не лише основних 185 млрд євро, які зберігаються в Euroclear – центральному депозитарії цінних паперів у Брюсселі.
Активи у Франції, точне місце та зберігачі яких залишаються невідомими для інших столиць, є другим за величиною накопиченням заморожених активів російського центробанку в Європі. Euroclear був змушений розкрити суму, яку він зберігає.
«Операції комерційних банків з центральними банками та іноземними резервами є, мабуть, найменш прозорим сегментом світового фінансового ринку. Ніхто не хоче розкривати світу, куди вони вкладають свої гроші», — розповів Ніколя Верон, старший науковий співробітник аналітичного центру Bruegel.
План комісії спрямований на усунення давніх заперечень Бельгії, яка хоче, щоб активи у Франції та інших країнах були частиною будь-якої кредитної угоди. Бельгія стверджує, що Euroclear досі несправедливо виділявся, що робило його більш вразливим до відповідних заходів з боку Росії та фінансових ризиків будь-якої кредитної схеми.
Французькі чиновники з одного боку підтримують концепцію репараційної позики. Та з іншого вони виступили проти схеми із залучення активів, що зберігаються в комерційних банках. Аргументували це тим, що кредитори мають інші договірні зобов'язання, ніж Euroclear.
У різних країнах ЄС заморожені такі активи ЄС:
- Бельгія – 192 млрд євро;
- Франція – 18 млрд євро;
- Німеччина – 200 млн євро;
- Кіпр – менш як 100 млн євро;
- Швеція – 10 тисяч євро;
- Люксембург – 10 тисяч євро.
Цифри можуть коливатися відповідно до вартості цінних паперів та валют.
За даними кількох осіб, обізнаних у цій справі, після 185 млрд євро в Euroclear майже всі решта 25 млрд євро російських державних активів заморожені в комерційних банках Франції та Бельгії. Активи Росії в кількох інших країнах ЄС значно менші.
Водночас як повідомили ще четверо обізнаних осіб, 18 млрд євро заморожених активів у Франції знаходяться переважно в комерційних банках. Бельгія також зберігає 7 млрд євро в комерційних банках, крім коштів в Euroclear. Однак назви банків тримаються в таємниці.
«Це інформація, що впливає на ринок — це те саме, що якби лікарі публічно обговорювали медичні картки», — сказав Financial Times речник комісії Олоф Гілл.
Невідомо, скільки банків у Франції зберігають ці активи, хоча три співрозмовники FT заявили, що, на їхню думку, більша частина цих активів знаходиться у найбільшому кредиторі країни – BNP Paribas. В останньому від коментарів з цього приводу відмовились. Crédit Agricole і Société Générale також відмовилися від коментарів, а BPCE, четвертий за величиною банк Франції, не відповів на запит про коментар. KBC і Belfius відмовилися від коментарів, коли їх запитали, чи зберігають вони активи російського центрального банку, посилаючись на конфіденційність.
Euroclear отримав прибуток від грошових коштів, що виникли в результаті заблокованих активів російського центробанку — в основному через те, що цінні папери, які Москва там тримала, досягли терміну погашення — але він не має договірних зобов'язань виплачувати Росії відсотки. Отриманий дохід визнали «несподіваним прибутком», який використовують для забезпечення 50 млрд доларів кредиту для України.
На відміну від цього, приватні кредитори, як правило, зобов'язані утримувати і в кінцевому підсумку виплачувати Росії всі або частину відсотків, отриманих від грошових депозитів. Але договірні умови різняться, і деякі банки змогли накопичити відсотки від утримання цих активів, додали джерела видання.
«Центральні депозитарії цінних паперів не мають Росії жодних відсотків. Це, можливо, є основною відмінністю порівняно з резервами центрального банку, які зберігаються в комерційних установах, що можуть бути винними відсотки», — сказав Гілл.
Згідно з планом комісії щодо репараційного кредиту, ЄС покриватиме будь-які відсотки, які фінансові установи заборгували РФ «згідно з умовами відповідних договорів».
Минулого року «доходи від відсотків» Euroclear від активів російського центробанку склали 5,4 млрд євро, а за перші шість місяців цього року — 2,4 млрд євро. Згідно з документами Euroclear, значну частину цих коштів спрямували на фінансування кредиту України. Оскільки активи Euroclear значно перевищують активи решти Європи, вони досі домінують у політичних дискусіях ЄС.
«Французькі банки в цьому питанні є послідовними, вони не бажають брати участь у дискусіях», — сказав один із жителів Парижа, обізнаний із заморожуванням активів.
Президентська адміністрація Єлисейського палацу відмовилася коментувати активи, що перебувають у власності Франції. Те саме стосується французького Міністерства фінансів, центрального банку країни та Міністерство економіки.
Однак незабаром після вторгнення Росії в Україну в лютому 2022 року Міністерство оприлюднило інформацію про конфіскацію яхт і будинків, що належали підсанкційним російським олігархам. Тоді заявили, що близько 22 млрд євро розміщень російського центробанку заморозили, а підрозділ фінансової розвідки міністерства – Tracfin – повідомив, що «великий французький банк» попередив чиновників, що Москва намагалася репатріювати ці активи.
Лідери ЄС мають обговорити план репараційних позик на саміті, який відбудеться за два тижні.
Європа зволікає з рішенням про репараційний кредит для України, Бельгія вперто блокує єдину можливість фінансувати українську оборону за російські гроші, а Орбан продовжує тримати ЄС у заручниках. Експерти Олена Галушка та Андрій Міхеєв у статті «Війна за репараційний кредит» розказують, чи лишилися ще в України шанси бодай на якісь репарації від агресора.