Британський уряд оголосив про відмову від обладнання китайської телекомунікаційної компанії Huawei у мережі 5G, що викликало серйозне невдоволення з боку Пекіна. Перед цим Франція також пообіцяла, що телекомунікаційні мережі країни відмовляться від обладнання Huawei не пізніше 2028 року, однак це не викликало такого активного обговорення, як заява Великої Британії тому, що французи зробили це дуже помірковано і змогли уникнути зайвого «скандалу», пише Financial Times.
Це свідчить про обережність Франції у відносинах з Китаєм.
Зокрема, реакція Парижа на порушення прав уйгурів у Китаї та на новий закон про безпеку Гонконгу була досить «нечіткою». А це незвично, адже французький президент Емманюель Макрон зазвичай «різкий» у питаннях зовнішньої політики.
Він «насолоджується» своїм статусом провідного стратегічного мислителя ЄС. Протягом деякого часу Макрон вважав себе лідером Європейського Союзу, який здатен налагодити правильну співпрацю з президентом США Дональдом Трампом.
Макрон часто називає Францію посередником - країною, яка підтримує необхідний «баланс» на зовнішньополітичній арені.
Однак, іноді він більше нагадує «зухвалого політика», а не стратегічного мислителя. Для прикладу, свого часу Макрон назвав НАТО «мертвою організацією». А під час обговорення умов співпраці з президентом Росії Володимиром Путіним, Макрон викликав занепокоєння з боку Німеччини та Польщі.
«Обережне» ставлення Франції до Китаю нагадує помірковану політику німецького канцлера Ангели Меркель у цьому питанні. Берлін також дуже «терплячий» у відносинах з Пекіном, адже має значні «комерційні інтереси» у співпраці з Китаєм. Для прикладу, 42% німецького експорту у 2019 році складав саме китайський експорт, тоді як інші країни ЄС експортують з Китаю не більше 10% товарів. Франція має власні комерційні інтереси, включаючи експорт «предметів розкоші» та літаків.
Дехто вважає, що Макрон намагався налагодити відносини з Москвою щоб запобігти потенційній співпраці між Росією та Китаєм. Президент Франції якось сказав, що лідер Пекіну Сі Цзіньпін «відбудовує імперію» і може бути агресивним у своїх політичних рішеннях та виходити за межі міжнародного права.
Франція також намагається налагодити співпрацю з країнами Азіатсько-Тихоокеанського регіону, такими як Австралія, Японія та Індія.
Французький лідер проти занадто активного втручання Європи у «кризові відносини» між Китаєм та США. Макрон є прихильником «стратегічної автономії» для Європи. Проте, можливо адміністрація президента США після виборів буде готова тісніше співпрацювати з ЄС для боротьби з агресивною політикою Китаю.
Відносини Європи з Китаєм є «постійним випробуванням на міцність». Адже ЄС має набагато менше важелів впливу, ніж США. До того ж, країни Європейського Союзу мають різні «стратегічні інтереси» у відносинах з Китаєм, тому думки європейських лідерів стосовно цієї проблеми можуть не співпадати.
Макрон вважає, що Китай зумів «дипломатичним шляхом» посіяти розбрат у Європі та послабити міцність ЄС.
Однак, так само, як і канцлер Німеччини, він все ще вірить у те, що Китай відмовиться від агресивної зовнішньої політики і розпочне «мирне» міжнародне співробітництво, резюмує FT.
Раніше повідомлялося, що Китай попередив Британію про наслідки рішення щодо Гонконгу.