UA / RU
Підтримати ZN.ua

Фільм про війну в Україні переміг на фестивалі документальних фільмів у Мюнхені

На екрані – Україна. Донбас. Українські хлопці-добровольці живуть у викопаних ними окопах, час від часу роблячи бойові вилазки, а у вільні хвилини розповідають на камеру про своє життя до війни та про свої мрії після.

Документальний фільм французького режисера Лу Бюро про війну на сході України "Trenches" ("Траншеї", 2021) отримав головний приз на престижному кінофестивалі Dok.fest, який проходить у Мюнхені.

На цьому кінофестивалі, який завершиться 15 травня, глядачам було представлено 124 стрічки з 55 країн, включаючи Німеччину, Іспанію, Південну Африку, Канаду та США. Стрічка французького кінодокументаліста виявилася найкращою.

Фільм оповідає про події, які здаються далі від Франції, ніж заборонені в 60-ті роки аборти, проте історія, розказана у фільмі, виглядає актуальною в будь-який момент часу в будь-якій країні. На екрані – Україна. Донбас. Українські хлопці-добровольці живуть у викопаних ними окопах, час від часу роблячи бойові вилазки, а у вільні хвилини розповідають на камеру про своє життя до війни та про свої мрії після.

Більшість із них — зовсім діти. Ріжуться у комп'ютерні ігри, гогочуть і мріють про склянку пива у власному садку після війни. Для них війна — не гра і не рідна мати, а просто «так вийшло». Немолодий товстий командир — солідний вояка, який не вміє сказати півфрази без матюка, — переконаний патріот. Він тут за батьківщину, за свою землю, проти чужоземної агресії. Він не мріє ні про садок, ні про прекрасне повоєнне життя — у нього сім'я, діти та тверда впевненість, що ворога треба розбити, інакше діти не вибачать. Солдати для нього — ті ж діти, він кричить на них смертним матюком, коли ті нехтують заходами безпеки.

Читайте також: Фільм Олега Сенцова «Носоріг» отримав дві нагороди Стокгольмського фестивалю

"Траншеї" - фільм, виконаний непідробного гуманізму. Антивоєнна риторика тут не декларативна, але вона прозирає у кожному кадрі, у кожному слові героїв. І в тій дбайливій увазі, з якою камера стежить за хлопцями, як вона ловить їх вираз обличчя — часто безпорадне, таке дитячо здивоване.