Дуже важко переоцінити силу удару, якого зазнала армія Туреччини після невдалої спроби військового перевороту, учасники якого хотіли повалити президента Раджепа Таїпа Ердогана і його неоісламіський уряд.
Збройні сили були опорою світської турецької республіки, заснованої Мустафою Кемалем Ататюрком більше століття тому на руїнах Османської імперії. І ця опора похитнулася за 14 років правління Ердогана. А зараз, після масових чисток, вона й зовсім може завалитися.
Про це на сторінках Financial Times пише Девід Гарднер. Президент, правляча партія і багато опозиціонерів звинувачують у організації перевороту офіцерів, лояльних до ісламського клерика Фетхуллаха Гюлена, який зараз живе в США. Однак впродовж років він будував велику мережу послідовників у найбільш впливових державних інститутах Туреччини: поліції, судовій системі, спецслужбах і армії.
Гюлен і його послідовники зіграли велику роль в приході правлячої партії AKP до влади в 2002 році. Будучи прем'єр-міністром, Ердоган використовував їх "як таран" проти світського істеблішменту і, зокрема, проти армії, яка в 2008 році виступила проти AKP. Однак нинішні чистки проти "гюленістської паралельної держави" усунула з посад 160 турецьких генералів.
Ердоган назвав провальний путч "подарунком Господа", який розв'язав йому руки у конфлікті з армією. Але, вірогідно, навіть він сам не чекав, що такі масові чистки можуть зробити Збройні сили безхребетними. Варто нагадати, що це буде означати для Туреччини. З кастою військових офіцерів, добре освічених в спеціальних академіях в кращих традиціях кемалістської ідеології, священною метою якої лишається побудова успішної світської держави, армія тривалий час лишалася інститутом, який найкраще втілював турецьку національну єдність. Тепер ця єдність в руїнах.
Попри те, що репресії вийшли далеко за межі мережі прихильників Гюлена, дещо дивно, що Ердоган почав також тиснути на кемалістів і націоналістів під прапором Ататюрка, проводячи зустрічі з головною опозиційною "Республіканської народною партію", яка дотримується світської ідеології Мустафи Кемаля.
Попри те, що заколот був придушений, уряд продовжує нервувати, тому що так і не з'ясував, наскільки глибоко рух проти влади вкоренився. Існують підозри, що ці сили поки "залягли на дно". Тому знервованість Ердогана можна зрозуміти.
Нагадаємо, спроба військового перевороту сталася в Туреччині в ніч з 15 на 16 липня, але завершилася провалом. Вже на наступний день почалися масові затримання і арешти. Не менш 60 тисяч осіб було затримано, звільнено або відсторонено від роботи. Серед звільнених після спроби військового перевороту в Туреччині, крім військових і поліцейських, виявилися вчителі, декани університетів і журналісти, яких турецькі власті вважають недостатньо лояльними президентові Реджепу Тайіпу Ердогану.
Детальніше про наслідки спроби державного перевороту в Туреччині читайте у статті Сергія Данилова "Вікно можливостей Реджепа Ердогана" для DT.UA.