Президент Реджеп Тайіп Ердоган під час саміту Туреччина-ЄС висловив оптимізм щодо покращення відносин із Європою та заявив про бажання якомога швидше приєднатися до Євросоюзу, повідомляє "Укрінформ".
"Туреччина бажає якомога швидше бути прийнята до складу ЄС. Ми хочемо також лібералізації візового режиму для своїх громадян. Наші громадяни не повинні втрачати довіру до ЄС. Ми сподіваємося, що у відносинах між Туреччиною і Європейським Союзом ми залишили позаду важкі часи", - заявив президент Туреччини.
Ердоган підкреслив, що його країна виконує свої зобов'язання щодо боротьби з тероризмом і протистояння потоку біженців, яких на території Туреччини вже близько чотирьох мільйонів.
Водночас, голова Європейської ради Дональд Туск не розділив оптимізму турецького лідера, зауваживши, що ЄС і надалі занепокоєний через ситуацію в Туреччині з дотриманням принципів правової держави, повідомляє DW.
Зокрема, він розкритикував утримання під вартою в Туреччині громадян ЄС, а також висловив занепокоєння щодо військових дій країни в Сирії.
За даними Єврокомісії, під час саміту, що відбувався у болгарській Варні учасники мали обговорити питання енергетики та безпеки, біженців і міграції, боротьби з тероризмом, спрощення візового режиму з Анкарою, а також внутрішньополітичну ситуацію в Туреччині та конфлікти в регіоні.
У січні міністр Туреччини у справах ЄС Омер Челік заявив, що Анкара виступає проти "привілейованого партнерства" з Європейським союзом. На його думку, Туреччину не можна сприймати як "табір для біженців", з яким потрібно співпрацювати у питанні запобігання нелегальній міграції або ж в якості "військового штабу" для звернень щодо боротьби з тероризмом.
Восени президент Туреччини Реджеп Тайіп Ердоган заявив про те, що його країна більше не зацікавлена у членстві в Європейському союзі, але, у той самий час, Анкара не збирається в односторонньому порядку виходити з переговорів із Брюсселем.
Додамо, що відносини між Туреччиною та країнами ЄС погіршилися після невдалої спроби перевороту в липні 2016 року, коли в країні почалися масові арешти та скорочення. Під час дії режиму надзвичайного стану були заарештовані близько 50 тисяч людей, а понад 110 тисяч звільнили з державної служби або позбавили військових звань.