Ідея «фінляндизації» активно обговорювалася у контексті України. Іван Гісем та Максим Яковлєв у статті «Війна в Україні: що таке «фінляндизація» та чи допоможе вона нам?» розповідають про феномен «фінляндизації» та що про нього думають фінські науковці. Зокрема, на думку аналітиків, фінську модель не можна використати для випадку України.
Провідна дослідниця Фінського інституту міжнародних відносин Сінікукка Саарі вважає, що фінська модель свого часу стала можливою через оборонний характер стратегічних інтересів СРСР.
«Якби це було не так, модель зазнала б краху з самого початку», — наголошує дослідниця.
На її думку, цієї моделі нейтралітету не можна використати для випадку України, адже тут інтереси РФ мають чітко виражений наступальний характер. Більше того, вони виходять за рамки стратегії, бо в уяві кремлівських ідеологів передусім ідеться про ідентичність, виправлення історичних помилок тощо.
Також Саарі вказала на ще кілька важливих деталей, які допомогли Фінляндії залишитися незалежною.
Зокрема, фіни приділяли особливу увагу розвитку національної оборони, розбудові сильної армії. Адже ворог має розуміти, що якщо переступить межу, ціна конфлікту буде надто високою для нього.
Викладач Університету Тампере, спеціаліст у сфері міжнародних відносин Тапіо Хунтунен зазначає, що концепцію тотальної оборонної доктрини Фінляндія запозичила у Швейцарії. Вона передбачала соціально-психологічну компоненту створення позитивних цінностей і навичок, що мали би підвищити бажання індивідів захищати свою країну. Однією з ключових складових цього, зокрема, була призовна армія. Крім усього іншого, вона виконує функцію з розбудови громадянського суспільства.
Подібної думки, що і Сінікукка Саарі, дотримується також провідний дослідник Фінського інституту міжнародних відносин Мааті Песу.
На думку аналітика, Фінляндія як мала держава намагається зробити можливий конфлікт дуже дорогим для потенційного загарбника, відбиваючи у нього бажання атакувати.
Також важливу роль відіграв і аспект національної єдності, адже це, на думку Саарі, прямо впливає на стійкість малих держав.
«Ми збудували державу добробуту, яка може запропонувати щось для кожного», — зазначила Саарі.
На думку дослідниці, це також не дозволяє застосувати концепцію «фінляндизації» в українському контексті, оскільки однією із заявлених цілей Москви була демілітаризація України, але одним із наслідків повномасштабного вторгнення стало згуртування української нації.
Саарі зазначає, що Фінляндія завжди мала «план Б» — стратегію поведінки для надзвичайних ситуацій.
«Ми знали точно, що робити після 24 лютого. Останнім часом Росія замість пряника використовує батіг щодо нас. Але ми налаштовані продовжувати наш шлях», — сказала дослідниця, натякаючи на заявку щодо членства в НАТО.
Раніше експерти пояснили, що може означати феномен «фінляндизації» щодо України. Зокрема, на їхню думку, політика «фінляндизації» в українському контексті означає не забезпечення позаблоковості України, а навпаки, розширення своєї обороноздатності та рух до членства в ЄС, а також використання вікна можливостей для вступу до НАТО.