Чинний президент Франції Еммануель Макрон за підсумками першого туру виборів випереджає кандидатку від правих Марін Ле Пен із різницею менш ніж у 3%, свідчать результати опрацювання 90% голосів.
Найближчі два тижні будуть дуже складними для обох кандидатів, які не могли проводити повноцінну кампанію, вважає старший науковий співробітник Європейської ради з міжнародних відносин, голова філії ECFR у Парижі Тара Варма.
«Будуть представлені дві програмні платформи з дуже різними поглядами на європейську та зовнішню політику та подальшими наслідками для європейського суверенітету, членства в НАТО, міграції», - зазначає експертка.
Макрон озвучив кілька пріоритетів своєї зовнішньої та внутрішньої політики у разі переобрання президентом:
- підтримка та розвиток науки, технологій, армії, сільського господарства;
- підвищення рівня добробуту громадян, освіти, медицини, пенсій;
- боротьба із зміною клімату, екологічне планування.
- секуляризм, боротьба із ісламським сепаратизмом.
«Країна, яка вірить у науку і розум. Сильна європейська країна, яка вірить у союз демократій, гуманізм та дух Просвітництва, каже «ні» популістам та ксенофобам», - цитує тези Макрона експертка.
Марін Ле Пен наголосила, що вибір 24 квітня (другий тур виборів – ред.) буде за «суспільством та цивілізацією». Вона також представила частину програми, переважно внутрішні пріоритети.
«Вона заявила, що має сильні амбіції у сфері «демократії, економіки та екології, соціальних питань таких як купівельна спроможність, охорона здоров'я, житло» і що вона хоче об'єднати населення Франції навколо «народного національного проєкту спільної долі», - додає Варма.
Промова Ле Пен була орієнтована на ліву частину електорату, вона кидає виклик Макрону у тих питань, які виявилися складними для нього, особливо на тлі руху «Жовтих жилетів».
Республіканці (5%) та соціалісти з 4,8% та 1,8% не змогли подолати бар'єр у 5% для відшкодування витрат на виборчу кампанію.
«Наближається повна реконфігурація французької політики. Вона розпочалася 2017 року, але тепер її буде завершено», - вважає експертка.
«Республіканський фронт» проти ультраправих, схоже, реанімувався, вважає Варма. Практично всі кандидати закликали виборців у другому турі голосувати або за Макрона або проти Марін Ле Пен. Жан-Люк Меланшон закликав виборців «не віддавати жодного голосу Марін Ле Пен». Голосувати за Ле Пен виборців просили лише правоголлісти Ерік Земмур та Ніколя Дюпон-Еньян.
Передвиборні перегони у Франції прикували погляди мільйонів людей у всьому світі. Особливо стурбовані ситуацією зі зростанням підтримки лояльної до Росії Марін Ле Пен у Сполучених Штатах.
Перемога Ле Пен спричинить найбільшу кризу Європейського Союзу з часів Brexit, писало Politico. І може дестабілізувати західну коаліцію проти Кремля.
Під загрозою може бути політична стабільність не лише в НАТО, а й у ЄС. Для України перемога Ле Пен може загрожувати припиненням підтримки Францією на дипломатичному фронті та зупинкою постачання військової допомоги.