UA / RU
Підтримати ZN.ua

Економічні проблеми КНР і Росії кидають тінь на дружбу Си Цзиньпіна з Путіним – NYT

Навіть підписані угоди між Пекіном і Москвою стає дедалі складніше виконати і Росія стає для КНР тягарем.

Лідер Китаю Си Цзиньпін і президент Росії Володимир Путін провели більше десятка зустрічей і стояли поруч під час військового параду. Але на тлі того, що економіки обох країн погрузли в проблемах, розхвалена раніше дружба між лідерами стала не такою вже і теплою.

Про це на сторінках New York Times пишуть Джейн Перлез і Ніл Макфаркухар. Виконання двох угод про поставки енергоносіїв, які Путін назвав "епохальними", не суттєво не просунулося. Путін і Цзиньпін майже не згадували про них під час зустрічі після параду на площі Тяньаньмень. Так само вони не говорили про те, що товарообіг між країнами не досяг запланованих 100 мільярдів доларів у 2015 році, а в першому півріччі склав лише 30 мільярдів. Здебільшого цьому посприяло скорочення китайського попиту на російську нафту.

Путін купався в променях престижу Си Цзиньпіна, який керує країною з однією з найбільших економік у світі. Але враховуючи нещодавні обвали на фондових біржах Китаю і його найповільніший темп зростання економіки за чверть століття, Пекін навряд чи зможе подати руку допомоги Путіну, на що він розраховував після анексії Криму і запровадження першого пакету санкцій.

"Росія залежала від розвитку Китаю і зростання його попиту на сировину: нафту, газ і мінерали. Китай був альтернативою Європі", - прокоментувала експерт з питань Росії Brookings Institution Фіона Хілл.

Променем надії у відносинах між Путіним і Си Цзиньпіном стала угода про поставки російського газу в КНР на 30 років із родовищ у Східному Сибіру на суму 400 мільярдів доларів. Перша поставка була запланована на період з 2019 до 2021 року. Під час підписання угоди в Шанхаї російський президент розраховував отримати якесь полегшення від економічних санкцій Європи. Але ціна на газ ніколи офіційно не оголошувалася. Цілком можливо, що обвал цін на сировину робить угоду невигідною для Москви, а її умови навряд чи будуть переглянуті. Так вважає голова програми дослідження природних ресурсів Оксфордського інституту енергетики у Великобританії Джонатан Стерн.

За його словами, Китай хотів налагодити поставки російського газу в свої депресивні північно-східні регіони. Але Москва не просунулася далеко у розробці родовищ, які повинні були б забезпечити цей потік.

В жовтні лідери також домовилися підписати ще одну угоду про поставки газу із Західного Сибіру в КНР. Документ вони мали підписати в Пекіні під час нинішнього візиту Путіна. Але чомусь сторони вирішили відкласти ці плани. Експерти вважають, що це може бути пов'язано із падінням попиту Китаю на природній газ.

Також вже підписану угоду підриває нездатність Росії оплатити спорудження нової газотранспортної системи. І бажання Китаю купувати російську сировину під великим питанням, оскільки Пекін не проявляє ініціативи і не пропонує заплатити за будівництво.

"Китаю доведеться заплатити за будівництво так, чи інакше. Або він напряму буде витрачати на це гроші, або дасть Росії кредит", - пояснив експерт Центру стратегічних міжнародних досліджень Едвард Чоу.

Китайські експерти у Шанхаї кажуть, що умови ціноутворення щодо поставок російського газу доведеться переглянути і можливо зменшити ціну. В Москві оптимізм щодо допомоги Китаю у боротьбі проти санкцій Заходу теж зменшився.

"Це дуже символічні відносини з незначним економічним підґрунтям. Еліти в Кремлі розчаровані, що не вдалося втілити нічого, на що Росія сподівалася", - пояснив експерт Центру Карнегі Олексадр Габуєв.

Попит на китайські товари в Росії впав на 40%, а на одяг, вироблений у КНР – на 50% впродовж цього року. Нестійкий рубль змушує китайських інвесторів нервувати.

Також угода про спорудження високошвидкісної залізничної лінії між Москвою і Казанню не просувається швидко і під загрозою зриву, оскільки Росія не може заплатити за будівництво. Планувалося, що сполучення запрацює до 2018 року, коли в Росії повинен відбутися Чемпіонат світу з футболу. Але роботи досі не стартували через неплатоспроможність Москви. А Китай не збирається це робити задарма.

Си Цзиньпін і Путін демонструвати свою дружбу на публіку, даруючи подарунки. Китайський лідер привітав президента Росії з Днем народження і подарував торт у 2013 на Балі, а Путін якось подарував йому російський телефон.

Фактично це перші теплі стосунки між російським і китайським лідером з часів Холодної війни, коли між комуністичним Китаєм і СРСР мало не розгорілася ядерна війна в 1969 році. Анексія Криму військами РФ теж підштовхнула країни до зближення.

Армії обох країн нещодавно взяли участь у військових навчання в Японському морі. До того ж вони протистоять інтересам США в ООН. Однак ця стратегічна дружба теж має межі. В Центральній Азії Китай конкурує з Росією за вплив на колишній радянські республіки, які Москва намагається контролювати, а Пекін прагне наблизити до себе, оскільки купує у них енергоносії.

До того ж, окупація українського Криму становить небезпеку для КНР, оскільки вона створює небезпечний прецедент. Таким чином може дійти до міжнародного визнання незалежності Тибеті чи фактично суверенного Тайваню.

Тим часом, в США не звертають уваги на дружбу Путіна з Си Цзиньпіном і не бачать в ній жодних небезпечних перспектив.

"Вашингтон, здається, думає, що Путін для Пекіна більше тягар, ніж друг", пояснив віце-президент Carnegie Endowment for International Peace Дуглас Паал.

Раніше Radio Free Europe Radio Liberty повідомляло, що Путін приховує проблемні відносини з КНРза фальшивими заявами. В інтерв'ю китайській агенції Xinhua Путін оголосив, що, попри несприятливі тенденції у світовій економіці, Росія і Китай "змогли наростити товарообіг до 88,4 мільярдів доларів" у 2014 році. При цьому він нічого не сказав про 30% падіння рівня торгівлі між країнами в першому півріччі 2015 року.

Обвал товарообігу до 30,6 мільярдів доларів свідчить про те, що міжнародні економічні обставини сильно обмежують будь-яку можливість для Росії замінити відносини з Заходом зближенням з Китаєм. Видання The Washington Post писало, що поки Росія війною руйнує економіку України, її рятує Китай. Так, пише видання, якщо на дипломатичному фронті Китай негласно підігрує Росії, то на економічному - сприяє економіці України. Незважаючи на те, що Китай відкрито не засудив агресію Росії в Україні, і в дипломатичних питаннях на міжнародній арені навіть підігрує Кремлю, це не заважає Піднебесній паралельно розвивати економічні відносини з Україною.

Детальніше про відносини між Україною і Китаєм читайте в матеріалі Дзеркала Тижня. Україна Китай не союзник, але може стати партнером.