Російський міністр природних ресурсів Сергій Донской минулого тижня сказав президенту Володимиру Путіну, що хоче якомога швидше почати двосторонній діалог з Данією, щоб вирішити, якій з країн дістанеться яка частина Арктики включно з Північним полюсом.
Але, як повідомляє Financial Times, Копенгаген рішуче відкинув пропозицію Москви поділити удвох 550 тисяч квадратних кілометрів територій. Міністр закордонних справ Данії Крістіан Єнсен сказав виданню, що його країна хоче лишитися в рамках процесу, який веде ООН, попри те, що експерти організації прогнозують вирішення цієї територіальної суперечки не менш як через десятки років.
"Ми повинні дотримуватися міжнародних правил. Це правильний спосіб рухатися вперед", - сказав Єнсен.
Видання нагадує, що Москва і Копенгаген претендують на Північний полюс і хребет Ломоносова, який простягається на 1,8 тисяч кілометрів від узбережжя Гренландії і Канади до вод Східного Сибіру. Данська сторона вважає, що Оттава також висловить свої територіальні посягання в 2018 році.
"Напевне, надто рано говорити, що ми можемо вести переговори щодо цієї території в двосторонньому режимі. Ми не знаємо, що вирішить Канада. Вони можуть сказати: "Агов, ви ділите нашу частину світу", - сказав данський міністр.
Росія продовжує нарощувати військову присутність в Арктиці і одночасно намагається переконати інший світ, що не прагне зробити Північний полюс новою зоною політичного і військового протистояння. Як пише Олексій Коваль у статті DT.UA ситуація навколо Арктики з кожним місяцем стає все гарячіше. Ще у 2001 р. Росія зробила першу спробу довести своє право на шельф за межами 200-мильної зони, але тоді Комісія ООН з меж континентального шельфу вважає непереконливими доводи росіян.