Під час президенсткої кампанії в США у 2016 році дуже часто лунало питання: "А чому ви не перевіряли на правдивість заяви 3?".
І відповідь була завжди одна: "Перевіряли! Дуже часто". Про це на сторінках лояльної до Демократичної партії видання Washington Post пише оглядач Кріс Сілліца, який нагадує про роботу, яку під час президентської кампанії проробили його колеги, і яка дозволила встановити, що третина з 92 заяв Трампа виявилися абсолюною нісенітницею.
Автор зауважує, що питаючи про перевірку фактів у заявах нинішнього президента США, люди часто мають на увазі інше. Їм цікаво, чому ці перевірки не вплинули на думку людей? Чому хтось, чиї слова виявилися "на дві третини неправдою, тепер у Білому домі?"
Сілліца звертає увагу на пояснення, висловлене журналістом The New Yorker Елізабет Коберт, провівши нихку соціальних експериментів, щоб з'ясувати, чому люди вірять у те, у що вірять, і факти їх не переконують.
По-перше, люди вірять, що вони розбираються у чомусь краще, ніж це є насправді. По-друге, спрацьовує певний механізм. Люди довіряють безпідставній позиції щодо певної проблеми, а потім обговорюють її з іншими людьми, частина з яких погоджується, а отже теж займають безпідставну, помилкову позицію. Правди це не змінює, але певна кількість людей, спілкуючись між собою, вже прийняла вигадку. Їм здається, ніби вони мають рацію, а інші - ні.
"Точки зору щодо всього, включно з політикою, не стають більш переконливими, якщо вони опираються на велику кількість фактів. Частіше вони ствоюються і посилюються згодою чи підтвердженням інших людей. І якщо ви і ще хтось вірите в щось, не зважаючи на те, правда це чи ні, тоді ви не лише подвоюєте впевненість у тому, що ви маєте рацію, а й посилюєте довіру до своєї позиції", - йдеться в статті.
Автор нагадує про дослідження, яке було проведене в 2014 році і в ході якого американців запитували, як США повинні відповісти на російську анексію Криму. Також людей просили вказати, де знаходиться Україна. Виявилося, що чим більш неточними були географічні уявлення опитаних, тим більше вони підтримували військове втручання. Учасники дослідження настільки були невпевнені в тому, де ж все ж таки розташована Україна, що середньостатистична їхня відповідь невідповідає дійсності на 18 сотень миль, що приблизно дорівнює відстані від Києва до Мадрида.
Відсутність уявлень про регіон і його політичну ситуацію не заважала людям підтримувати застосування військової сили.
"Чому? Тому що їхні уявлення були абсолютно відокремленими від необхідності фактів. Опитані і люди навколо них думали щось, і ці їхні припущення просто перетворилися на факт. Тенденція того, що ми переконуємо себе у власній правоті, тому що ми знаємо людей, які з нами погоджуються, навіть якщо факти суперечать нам, займає центральну роль у розумінні так званих фейкових новин, які розповсюджуються сьогодні", - йдеться в статті.
Багато прихильників Дональда Трампа називають все, з чим вони незгодні "фейковими новинами", тому що для них так воно і є. Вони не знають людей, які згодні з тим, що говорять основні ЗМІ. Тому вони вважають репортажі брехнею.
"Звісно, новини не стають фейком лише тому, що хтось з ними не погоджується. Новини фейк лише тоді, якщо вони неправдиві на тлі всіх відомих фактів. Не залежно від того, "здаються" вони правдивими чи ні", - йдеться в статті.
Колишній віце-президент США Джозеф Байден часто говорив: "У вас є право на власну точку зору, але немає права на власні факти". Але, нажаль, все більше це його тверження починає не відповідати дійсності.
Тим часом, президент США Дональд Трамп вважає "фейками" всі опитуванняз негативною оцінкою своєї діяльності.
На початку лютого були опубліковані результати опитування CNN/ORC, згідно з яким шість з десяти жителів США не схвалюють рішення Трампа про будівництво стіни на кордоні з Мексикою. При цьому 53 відсотки респондентів не підтримали тимчасову заборону на в'їзд для громадян семи країн і припинення прийому біженців.