До минулого місяця війна між Іраном та Ізраїлем здебільшого велася в тіні. Іранці вирішили показати її, вперше в історії Ісламської Республіки відкрито атакувавши ізраїльську територію безпосередньо з іранської землі. Деякі спостерігачі стверджують, що іранська ракетно-безпілотна атака на Ізраїль 13 квітня була символічним жестом. Проте, враховуючи кількість випущених по Ізраїлю безпілотників і ракет та їхнє корисне навантаження, Іран явно мав намір завдати серйозної шкоди.
Оборона Ізраїлю була майже бездоганною, але вона не змогла відбити напад Ірану самотужки. Безпрецедентною була не лише атака Ірану, але й пряме військове втручання Сполучених Штатів і низки їхніх союзників, в тому числі деяких арабських країн. Центральне командування США за участі Великої Британії та Йорданії перехопило щонайменше третину безпілотників і крилатих ракет, які Іран випустив по Ізраїлю, пише Foreign Affairs.
Тепер, коли Ізраїль має справу не лише з Іраном, але й з численними іранськими маріонетковими групами, ціна боротьби на всіх цих фронтах поодинці стає просто занадто високою. Такий розвиток подій, а також готовність арабських держав, яку вони продемонстрували у квітні, приєднатися до Ізраїля для протистояння загрозі з боку Ірану і його поплічників, свідчить про те, що виникла можливість для створення регіональної коаліції, яка реалізовуватиме спільну стратегію протидії Ірану і його поплічникам.
Тому, Ізраїль, США й арабські країни — особливо Саудівська Аравія повинні скористатися цим моментом. Прорив в угоді про нормалізацію відносин між Ізраїлем і Саудівською Аравією, досягнутий за посередництва США, міг би значно зміцнити цю коаліцію, що формується.
Адміністрація президента США Джо Байдена, а також ізраїльські та саудівські лідери вказують на те, що вони, як і раніше, хотіли б, щоб така угода відбулася найближчим часом. Але для того, щоб переговори про нормалізацію продовжилися, адміністрація Байдена вважає, що в бойових діях у Газі має бути пауза.
Існує певна надія, що переговори в Єгипті щодо звільнення заручників між Ізраїлем і ХАМАСом нарешті завершаться. Але якщо в Єгипті не вдасться досягти угоди, адміністрація Байдена повинна звернутися до єдиної реалістичної альтернативи: заохотити Ізраїль оголосити про одностороннє припинення вогню в Газі на чотири-шість тижнів.
Таке рішення Ізраїля може бути єдиним способом створити умови для просування ізраїльсько-саудівської угоди про нормалізацію відносин. Звичайно, одностороннє припинення вогню викликало б суперечки в Ізраїлі, як тому, що воно розриває зв'язок між припиненням бойових дій в Газі й звільненням заручників, так і тому, що може здатися, що Ізраїль поступився б ХАМАСу, не отримавши нічого взамін.
"Але одностороннє припинення вогню на чотири-шість тижнів насправді дало б Ізраїлю багато стратегічних переваг з невеликими матеріальними втратами. І насправді, якщо переговори з ХАМАС знову проваляться, ізраїльські лідери повинні будуть прийняти інший підхід, якщо вони сподіваються звільнити заручників, поки деякі з них ще живі", — зазначає журнал.
Без сумніву, такий крок буде політично складним для прем'єр-міністра Нетаньягу. Він, швидше за все, буде стверджувати, що пауза послабить військовий тиск на ХАМАС. Однак, вже значно скоротивши свою військову присутність в Газі з листопада, Ізраїль не чинить такого військового тиску на ХАМАС, який він чинив під час укладення угоди про звільнення заручників того місяця.
"Припинення вогню привернуло б увагу світової спільноти до непримиренності ХАМАСу і тяжкого становища ізраїльських заручників. І це допомогло б змінити скептичне ставлення до Ізраїля, яке склалося на міжнародному рівні, і зменшити тиск на нього з вимогою безумовного припинення війни", — вважає Foreign Affairs.
Нагадаємо, що прем'єр-міністр Ізраїля Беньямін Нетаньягу заявив, що Армія оборони Ізраїля вторгнеться в Рафах, навіть якщо ХАМАС погодиться на останню пропозицію про припинення вогню та звільнення заручників.