На місці, де колись було мінне поле, яке відокремлювало Йорданію від Ізраїлю, король Йорданії Хусейн бін Талаль та ізраїльський прем'єр-міністр Іцхак Рабін зробили історію. У жовтні 1994 року лідери країн підписали мирний договір, який став початком тривалого періоду війни та ворожнечі. Цей момент був результатом бачення миру лідерами країн.
«Цей день неповторний. Він стане початком нової епохи миру. Разом ми гарантуємо, що не буде більше смерті, підозр, страху чи не непевності», - урочисто заявив у своїй промові король Хусейн.
Але вже цілих 26 років «нова епоха миру» схожа на ілюзію. Існування миру між Йорданією та Ізраїлем і досі залишається під питанням, пише CNN.
«Зараз ми переживаємо найбільш критичний момент в ізраїльсько-йорданських відносинах з моменту підписання мирної угоди», - сказав прем'єр-міністр Йорданії Омар Раззаз в ефірі CNN у березні. Хоча, на той час існувала надія, що відносини між країнами можна врятувати, відмовивши Ізраїль та адміністрацію президента США Дональда Трампа від плану анексії частин Західного берега.
Попри те, що плани стосовно анексії поки відтерміновані, Ізраїль все ще має намір проголосити суверенітет на ділянці землі, яка є критичною частиною зовнішньої та внутрішньої політики Йорданії. Саме це загнало короля Йорданії Абдалла ІІ в глухий кут.
Йорданці поділяють думку більшої частини міжнародної спільноти, коли йдеться про питання анексії Західного берега. Адже такий розвиток подій призведе до краху варіанту двох держав для вирішення конфлікту.
Це також зруйнує арабську мирну ініціативу 2002 року, яка визначає створення майбутньої Палестинської держави на Західному березі річки Йордан зі столицею у Східному Єрусалимі. Король Йорданії також вважає, що ворожнеча у регіоні не припиниться, доки не вирішиться ізраїльсько-палестинський конфлікт. Але проблема врегулювання конфлікту стає ще більш серйозною, особливо після того, коли план президента США Дональда Трампа повернути палестинців до столу переговорів зазнав поразки.
Але для Йорданії мова йде не лише про мир у регіоні. Крах рішення двох держав становить реальну загрозу для країни, адже може знищити її національну ідентичність.
Погіршення відносин з Нетаньягу
Відносини між Ізраїлем та Йорданією стали ще більш напруженими з прем'єр-міністром Беньяміном Нетаньягу при владі. Влада Йорданії завжди з пересторогою ставилася до нього та його політики. Співпраця з ним стала для йорданських урядовців майже неможливою, особливо після того, як Нетаньягу отримав підтримку Трампа.
«Повідомлення має бути зрозумілим: анексія не залишиться без відповіді. Бо якщо це станеться, конфлікт лише погіршиться. Анексія зробить дводержавне рішення неможливим», - попередив міністр закордонних справ Йорданії Айман Сафаді на засіданні комітету на початку червня.
Дві країни все ще підтримують тісні зв'язки, коли мова йде про безпеку та роботу розвідки. Йорданія, попри свою невелику територію, завжди мала велике значення для Ізраїлю. Але зараз у Йорданії є власні інтереси. Більша частина з 10-мільйонного населення країни має палестинське походження, також на її території проживає понад 2 мільйони зареєстрованих палестинських біженців.
З точки зору Йорданії, майбутня Палестинська держава забезпечить біженцям право на повернення і перешкодить подальшому напливу людей. Без цієї держави Йорданія може перетворитися на суверенну країну для палестинців - те, чого бояться йорданці, насправді є кінцевою метою деяких ізраїльтян.
Мирний договір між двома країнами ніколи не мав широкої підтримки. Серед депутатів та громадськості зростають заклики до Йорданії скасувати мирний договір та розірвати зв’язки з Ізраїлем.
«Анексія призведе до масового конфлікту», - сказав король Йорданії у травні. Хоча король не погрожував скасувати мирний договір. Лише додав, що всі варіанти розглядаються. Це поки було його найсуворіше попередження ізраїльтянам.
Зараз важко сказати, до чого може призвести масовий конфлікт, але заворушення на Близькому Сході - це завжди можливість для процвітання екстремізму.
Варіанти дій для короля Йорданії обмежені. Його країна значною мірою залежить від допомоги США. Ризикувати американською допомогою було б небезпечно для країни, особливо після зростання невдоволення громадськості станом економіки.
Стоячи поруч з королем Йорданії у 2017 році, президент Трамп обсипав свого ключового союзника похвалою і пообіцяв допомогти у вирішенні конфлікту. Але з часом, проблема Йорданії стала другорядною, а пропозиції короля були проігноровані.
Так чи інакше, анексія Західного берега може стати ударною хвилею для всього світу, зруйнувавши стабільність Йорданії, яка приносила користь не лише регіону, але й Ізраїлю.