Європа прагне нової форми єдності, але поки не може надати цьому прагненню політичного вираження, а Brexit фактично став початком реформування ЄС.
Про це йдеться в статті доктора економічних наук Анатолія Гальчинського для DT.UA.
"необхідність системних реформ ЄС - це не тільки наслідок виходу Великої Британії зі співтовариства. Дозволю собі послатися на позицію колишнього держсекретаря США та одного з найавторитетніших політологів світу Г.Кіссинджера. У своєму інтерв'ю німецькій щоденній діловій газеті Handelsblatt ще рік тому, акцентуючи увагу на глибоких змінах сучасного світу, він особливо виокремив актуальність європейських реформ. Світ стає іншим. Іншою, природно, має стати і Європа. Розуміючи це, вона "прагне до якоїсь нової форми єдності, але поки що не може надати цьому прагненню політичного вираження. Європі не вдалося виробити довгострокової стратегії власного розвитку", - цитує Кіссінджера Гальчинський.
"Я був і залишаюся рішучим противником виходу Великобританії з ЄС, але, осмислюючи подію, починаю розуміти не тільки безповоротні втрати, але і позитивну сторону: Brexit фактично став початком реформування ЄС", - йдеться в статті.
Гальчинський зазначає, що в минуле йде світ індустріалізму, а точніше, індустріального капіталізму, що має три визначальні геоекономічні домінанти - концентрація, централізація та уніфікація.
"Початкова логіка євроінтеграційного процесу акумулювала в собі цю тріаду. Нині цього світу в епіцентрі світової системи вже немає. Його сфера - периферійна зона глобалістики. В епіцентрі - постіндустріальні держави. На їхньому фундаменті формується світ із протилежними прерогативами. Їхньою основою є не концентрація та централізація, а навпаки, децентралізація, не уніфікація, а багатоаспектна індивідуалізація, не економічний детермінізм як основа державного будівництва, а соціальні, духовні, ментальні, релігійні та інші цінності, які формують багатство людської особистості", - пише Гальчинський.
На його думку, поки невідомі остаточні функціональні контури відповідних перетворень, і можна говорити лише про конкретику перехідних структур, але загальна їхня логіка, про яку йде мова, для серйозної наукової аналітики незаперечна.
"Формується новий світовий порядок - це незворотний розворот у бік радикальної децентралізації, надання максимальної гнучкості функціональним структурам, збільшення їх рухливості і динамізму", - йдеться в статті.
Нагадаємо, прихильники так званого Brexit перемогли у Великобританії за результатами референдуму про збереження членства країни в Євросоюзі. За вихід з ЄС проголосували 51,9% (17 410 742 громадян), тоді як за збереження членства 48,1%. (16 141 241 громадян).
Детальніше про реформування ЄС читайте в статті Анатолія Гальчинського "Європейське співтовариство: кінець і новий початок" у свіжому випуску тижневика "Дзеркало тижня. Україна".