США та Іран ведуть переговори щодо проведення чергового раунду очних зустрічей для досягнення довгострокового перемир'я, оскільки попередні обговорення в Ісламабаді під керівництвом американського віцепрезидента Джей Ді Венса провалилися.
За інформацією джерел Bloomberg, сторони хочуть зустрітися до того, як наступного тижня закінчиться двотижневе перемир'я, оголошене 7 квітня.
Військовий тиск як інструмент дипломатії
Очільник Білого дому Дональд Трамп у понеділок дав зрозуміти, що готовий до подальших переговорів, заявивши, що Іран звернувся до США. Водночас він продовжує військово-морську блокаду Ормузької протоки як спосіб посилення тиску на режим у Тегерані.
"Сьогодні вранці нам зателефонували потрібні люди, відповідні люди, і вони хочуть домовитися", — сказав американський президент, не уточнюючи, хто брав участь у розмові.
За словами співрозмовників видання, до діалогу з метою припинення війни долучилися представники Туреччини та Єгипту, що підвищує ймовірність проведення зустрічі в одній із цих двох країн.
Провал у Пакистані
Цього вікенду Венс повернувся з Ісламабаду з порожніми руками, оскільки після цілоденних переговорів угоду укласти не вдалося.
Позиції сторін:
- Трамп і Венс заявили, що переговори провалилися, оскільки Іран не захотів відмовитися від своїх ядерних амбіцій.
- Тегеран, який заперечує, що хоче створити ядерну бомбу, говорить про своє право збагачувати уран. Причиною того, що сторонам не вдалося дійти згоди, там називають "надмірні" вимоги США.
Однак іранці також залишили відкритою можливість для подальших переговорів, а міністерство закордонних справ заявило, що розбіжності не вдасться вирішити за один раунд.
Перемогу в цій війні оголосили майже всі — але реальність набагато складніша. Хто опинився у виграші, а хто заплатив головну ціну?
У статті "На руїнах великої перемоги: хто виграв війну між США та Іраном" член експертної ради Центру громадянських свобод В'ячеслав Ліхачов показує, як військова поразка може обернутися політичним посиленням, чому Вашингтон виглядає розгублено, а Тегеран — упевнено, хто насправді дістав зиск із конфлікту й чому його наслідки відчуватимуться ще довго.