У 2024 році демократія зіткнеться з випробуванням, до якого вона не готова. Вперше з початку ери інтернету Індія, ЄС, США й Індонезія проведуть загальні вибори майже одночасно. Більше мільярда людей можуть піти на виборчі дільниці протягом наступних 12 місяців в умовах шквалу дезінформації і цифрових маніпуляцій, якого світ ще не бачив.
«Ставки надзвичайно важливі для майбутнього самої демократії. У США фаворит виборів, схоже, насолоджується можливістю стати диктатором. В ЄС ультраправі готові до наступу по всьому континенту. В Індонезії лідирує колишній генерал, якого звинувачували у порушенні прав людини. А в Індії опозиція, що перебуває в облозі, має останній шанс запобігти тому, що може перетворитися на десятиліття однопартійного правління», - пише Bloomberg.
З 2016 року світ знає, що вибори в цифрову епоху надзвичайно вразливі до маніпуляцій. І хоча чиновники, відповідальні за чесність виборів, з того часу працювали старанно, вони ведуть останню війну. Перемога колишнього президента США Дональда Трампа у 2016 році та інші голосування того періоду відбувалися під впливом ретельно продуманих наративів, ботоферм тощо. У відповідь на це по всьому світу з'явилася невелика армія фактчекерів і стало більше механізмів запобігання потраплянню «фейкових новин» в офіційну пресу.
Оскільки Індія має найбільшу кількість виборців, вона також стала найбільшою лабораторією зловживань на виборах. Її досвід демонструє межі боротьби з маніпуляціями. Чим більш скрупульозними стають фактчекери, тим легше вони можуть бути завалені потоком фейкових новин. Крім того, перевіркою інформації займаються люди. А отже їх, на жаль, дуже легко дискредитувати, навіть якщо це відбувається незаслужено.
Почали з'являтися деякі нові ідеї. Навіть критикам Ілона Маска, схоже, подобаються «нотатки спільноти», які він додав до X, раніше відомого як Twitter. В цих нотатках перевірені спільнотою фактчекери додають важливий контекст до вірусних повідомлень.
Проте технології рухаються ще швидше. Дезінформація на основі штучного інтелекту вже почала поширюватися. І з кожним місяцем її все важче розпізнати як фальшивку.
«Як не дивно, зупинити вірусне поширення таких повідомлень важче, коли вони не сприймаються одразу як образливі або особливо гострі. Наприклад, в Індонезії відео в TikTok, на якому міністр оборони і кандидат у президенти Прабово Субіанто розмовляє арабською, переглянути мільйони разів. Це був згенерований штучним інтелектом відео-ролик», - йдеться в статті.
Також не можна очікувати, що виборці, які стають дедалі більш підкованими у цифрових технологіях, зможуть самостійно орієнтуватися в цьому новому інформаційному ландшафті. Якщо інформаційна війна, яка супроводжує фізичну битву Ізраїлю проти ХАМАСу в Секторі Гази, чомусь і навчила, так це того, що люди, які виросли з інтернетом, не ті, хто найкраще вміє розпізнавати очевидну пропаганду. Якраз навпаки, здається, що такі люди найменше здатні відрізнити факт від вигадки.
Загроза демократії транснаціональна. Платформи, що використовуються для поширення фальшивок, міжнародні, так само як і повідомлення, які поширюють. Тому захист демократії не може бути суто національним питанням. Перш за все, це не те завдання, з яким будь-який уряд міг би впоратися самотужки. А крім того, це ще й не те завдання, можна було б довірити будь-якому уряду, щоб він його виконав сам.
«Але кожна країна має різні підходи до захисту своїх виборів. І потенційні маніпулятори та платформи, які вони використовують, скористалися цією роз'єднаністю. Рівень дезінформації, який з'явиться протягом наступного року, змиє наш індивідуальний захист, якщо ми не приймемо більш стратегічний і єдиний підхід», - йдеться в статті.
Ще не відомо, які саме методи і механізми спрацюють найкраще: чи це буде краудсорсинг, чи міжнародне регулювання платформ, чи запровадження спільних норм для поширення інформації. Однак потрібен швидкий обмін інформацією про те, які заходи справді працюють, а також спільний тиск на соціальні платформи, щоб вони їх прийняли.
Країни можуть вчитися одна в одної. Наприклад, заборона TikTok в Індії виявилася більш ефективною, ніж очікувалося. Але також потрібно поділяти прихильність до прозорості. Регулятори в Індії та Індонезії повинні мати підстави бути впевненими, що онлайн-норми американських платформ розроблені так само для захисту їхньої національної єдності і політичної цілісності, як і для захисту північної Каліфорнії. Перш за все, країнам потрібно працювати разом. Захист демократії завжди був однією з головних причин для багатосторонніх дій. У 2024 році ці дії повинні включати захист національних виборів.