Навіть без усіх подробиць можна чітко сказати, що бійня в Бучі й подібні події - це воєнні злочини жахливих масштабів. Однак, вони не повинні нікого шокувати. Армія Росії застосовувала таку тактику й раніше і зробить це знову, якщо Європа, США й інші союзники зупинять цей жах.
Вони повинні зробити ціну війни не просто високою для Росії, чия економіка вже почала стабілізуватися, попри санкції. Ціна повинна стати нестерпною. І так, це означає вийти за рамки самого лише закриття «лазівок» для банків й просочування технологій. Потрібно щонайменше заборонити експорт російської нафти й газу, - пише Bloomberg.
Ті, хто в Брюсселі й інших столицях відмовляються щось робити, мають рацію, коли бояться, що це вплине на споживачів у них вдома. У Європі буде інфляційний шок, а економічне зростання скоротиться. Але хорошого рішення з нульовими втратами просто не існує. І західні лідери повинні пам’ятати, що йдеться не про помсту за Бучу чи якесь інше окреме місто. Йдеться про недопущення ще більшої кількості звірств з боку недисциплінованої армії Росії, яка розправляється з українцями, дегуманізованими пропагандою Кремля. Бездіяльність коштує життя багатьох і ставить в небезпеку всіх.
Важливо розуміти: те, що відкрилося після відходу російської армії - це більше ніж просто наслідки війни. Тому що навіть на війні є базові правила. Україна звинувачує російських солдатів у вбивстві беззбройних цивільних. І докази, які бачили журналісти й правозахисники, підтверджують це звинувачення. Організація Human Rights Watch каже, що задокументувала умисну жорстокість й насильство на окупованих територіях включно зі згвалтуваннями, масовими стратами, пограбуванням тощо. В Бучі був щонайменше один випадок, коли солдати змусили чоловіків стати на коліна на узбіччі, їм натягли футболки на обличчя, а потім розстріляли в потилиці.
Для тих, хто стежить за Росією давно, такі випадки здаються страшенно знайомими. Тому що Москва вдавалася до таких же тактик в Чечні, зокрема, під час другої війни, яку розв’язав Владімір Путін в 1999 році. Тоді були свавільні арешти, тортури, зникнення й масові страти, за допомогою яких російські солдати намагалися залякати місцеве населення. Незахищені містечка й села атакували без будь-якого військового виправдання. Те, що сталося з Бучею за останні кілька тижнів, раніше відбувалося з передмістям Грозного на початку 2000 року. Тоді Human Rights Watch й інші організації зафіксували багато випадків пограбування, зґвалтування й вимагання, а також повідомляли, що цивільних змушували виходити з укриттів, а потім масово розстрілювали. Тоді, як і зараз в Бучі, Кремль все заперечував.
Україна - не Чечня. Це незалежна країна з 44 мільйонами жителів, а не повстала провінція, де Росія нібито оголосила війну з «ісламськими екстремістами». Але порівняння все одно важливе. Тому що саме в Чечні терор став законною тактикою, яка розрослася до стратегії. Значною мірою це сталося через те, що офіційна російська риторика про Чечню ставила знак рівності між місцевим населенням і комбатантами, а потім між комбатантами і терористами. Тож за цією логікою всі стали законними військовими цілями.
Українці, які чинять опір набагато сильніше, ніж очікувала Росія, зіштовхнулися з аналогічним підходом. Московські пропагандисти вже давно розповідають, що «нацизм» глибоко вкорінився в українському суспільстві. І тепер його потрібно «зачистити».
Все це повинно гальванізувати західних лідерів й заохотити їх діяти швидко. Росія відреагувала вже звичними спробами посіяти сумніви. Зеленський вже виступив з гнівною промовою, засуджуючи «концентроване зло». Він звернувся до матерів російських солдатів й лідерів у Москві, перелічуючи всі скоєні звірства: «Ось так тепер будуть сприймати російську державу. Це тепер ваш імідж. Ваша культура і людяність померли разом з українськими чоловіками і жінками».
Але що зробить Захід? Очевидно, що Росія може завдати великої шкоди навіть без хімічної зброї. Ці тактики не принесуть їй перемогу, але можуть посіяти немислиме спустошення. Кожна окупована частина України в небезпеці. Також очевидно, що поточний набір санкцій хоч і потужний, але не зупинить війну швидко, так само як й інші заходи, які зараз розглядають для посилення тиску. Російська економіка сильно постраждала, але вона вже пристосовується. Центральний банк РФ все ще здатен допомогти економіці.
Удар по російській нафті й газу, які Захід все ще купує, буде набагато болючішим, позбавляючи Москву фінансів й здатності терпіти інші санкції. Заступник головного економіста Інституту міжнародних фінансів Еліна Рібакова у вихідні сказала, що енергетичне ембарго знищить профіцит поточного рахунку Росії й вдарить по фіскальній позиції. Варто розуміти, що такі заходи будуть болючі і для Заходу теж, зокрема для Європи, де відмова від російського газу буде вимагати великої соціальної підтримки для найбідніших верств. Але це все одно можна зробити. Зрештою, війна в Європі теж не безкоштовна.
А що Китай? Картинка, як і очікувалося, складна. Навряд чи гуманітарні занепокоєння змусять Пекін діяти. Тим більше, що китайські громадяни не побачать шокуючих фото з-за кордону. Але його може підштовхнути вплив цих жахіть на інфляцію й глобальне зростання в часи, коли Пекін бореться з тяжкими наслідками COVID-19 вдома.
Поки Бучу назвають другою «Сребреницею», а українці вимагають відплати, для покарання воєнних злочинців, включно з російськими генералами, котрі віддають накази, солдатами, що стріляють у мирних людей, пропагандистами й артистами, які співають і брешуть на підтримку кривавого режиму, потрібно виконати дві умови. Які? Про це розповідає Інна Ведернікова у статті «Розлюднення Росії. Хто і як документує звірства «руського міра» в Бучі».