Більшість жителів Росії (58%) жалкують про розпад СРСР, свідчать дані опитування "Левада-центру".
За даними соціологів, частка громадян РФ, які жалкують про розпад Радянського Союзу, в період 2014-2017 років коливається на рівні 54-58%, демонструючи невелике зростання частки тих, хто жалкує.
Разом з тим динаміка громадської думки має вікову специфіку, відзначають соціологи. Для її розуміння в "Левада-центрі" розрахували "Індекс ностальгії за СРСР". Він розраховувався наступним чином: частка респондентів, які обрали позицію "Так", мінус частка респондентів, які обрали позицію "Ні", + 100. Відповідно, чим вище значення індексу, тим вище рівень ностальгії за Радянським Союзом.
Єдина вікова група, в якій індекс практично завжди нижче 100, це росіяни у віці 18-24 років. На момент 2017 року - це люди, що народилися в період між 1993 і 1999 роками, вже після розпаду СРСР. У цій групі частка тих опитаних, хто не шкодує, що в два рази перевищує частку ностальгуючих (42% проти 20% відповідно), і цей розрив на користь тих, хто не жалкує, стійкий в період 2014-2017 років. "Примітно, що в "протестний" період 2011-2012 років частка молодих росіян у віці 18-24 років, які не жалкують, про розпад СРСР, переважала ще значніше, перевищуючи частку ровесників, які ностальгують за СРСР, вже чотири рази (51% проти 13% в 2011 році)", - зазначають соціологи.
У двох вікових групах (35-54 і 55 і старші) "Індекс ностальгії" завжди вище 100, а, отже, в них домінує жаль про розпад СРСР. Соціологи відзначають, що помітне зростання Індексу в період 2015-2016 років фіксується в групі респондентів старше 55 років.
Опитування було проведене "Левада-центром" 24 – 28 листопада 2017 року серед 1600 респондентів. Статистична похибка не перевищує 3,4%.
Як свідчать дані опитування Центру Разумкова, більшість громадян України (60%) проти відновлення порядків часів СРСР, хотіли б цього - 25% респондентів. Прихильників відновлення порядків радянських часів набагато більше на Сході та Півдні (34-36%), серед громадян у віці 50-59 (30%) і особливо старше 60 років (42%), серед громадян з низьким рівнем освіти (на 31%), російсько - та двомовних (30-31%), найменш заможних (44%).