Європа та Америка потребують “нового курсу трансатлантичних відносин”, щоб адаптувати співпрацю задля протистояння глобальним потрясінням, і цей «новий курс» повинен будуватися відповідно до спільних цінностей та інтересів. Європа вже фактично показала свою готовність співпрацювати з переможцем виборів президента США Джо Байденом та новообраним віце-президентом Камалою Харріс, які вірять у цінність міжнародних партнерських відносин та у дружбу між Америкою та Європою, пише The Washington Post.
Однак, відносини Європи та США потребують «серйозного ремонту», до того ж, загальна ситуація в світі стає дедалі нестабільнішою.
Правила та інституції, які лежать в основі безпеки та процвітання, зазнають занепаду. Країни по обидва боки Атлантики сподіваються на успішне відновлення. Усунення першопричин соціального розколу залишається одним із найважливіших завдань як для американців, так і для європейців.
Можна припустити, що з президентством Байдена з’явиться можливість відродити міцну трансатлантичну єдність, яка зможе протистояти автократам та агресивно налаштованим країнам, які прагнуть зміцнити свою владу, підриваючи міжнародний або регіональний порядок. Але принциповий підхід не виключає діалогу та співпраці.
Однак, навіть під час президенства Байдена «стрілка компаса зовнішньої політики» США все ще буде тяжіти до Китаю, який одночасно є партнером, але при цьому потужним конкурентом та системним суперником. США та Європа повинні працювати разом, щоб ефективно боротися із зростанням рішучості Китаю, а також підтримувати необхідні шляхи співпраці з Пекіном для вирішення глобальних проблем, таких як пандемія COVID-19 та зміна клімату. Але для цього потрібно, щоб Сполучені Штати та Європа проконсультувались між собою для координації спільних підходів, наприклад, щодо прав людини, цифрової інфраструктури та справедливої торгівлі.
Європа готова залучити США до спільного підходу для забезпечення виключно мирного характеру ядерної програми Ірану та вирішення інших викликів, які Іран ставить перед безпекою в регіоні. Також доведеться вирішити проблематичну поведінку Туреччини у східному Середземномор’ї і за його межами. США та ЄС повинні спільно боротися з тероризмом та радикалізацією, які загрожують безпеці по обидва боки Атлантики.
Однак, Європа також дещо змінилася. Тепер європейські країни навчилися більше розраховувати на власні сили щодо захисту безпеки та побудови більш збалансованого трансатлантичного партнерства.
Це дві сторони однієї медалі. Європейський суверенітет зріс із роками. Європа почала розвивати спільний потенціал безпеки та оборони, адже це необхідно для зміцнення як Європейського Союзу, так і НАТО. Вже зараз Європа бере на себе набагато більшу відповідальність за безпеку у своєму сусідстві - від Середземного моря до Близького Сходу, включаючи Перську затоку. За кілька тижнів група високопоставлених експертів з питань безпеки представить свої рекомендації щодо того, як зміцнити НАТО.
Безпека у ХХІ столітті також залежить від того, чи зможуть демократичні країни знайти спільні відповіді на глобальні виклики сучасності.
Європа підтримує ініціативу Байдена знову приєднати США до Паризької кліматичної угоди та Всесвітньої організації охорони здоров’я. Це може розглядатися як вихідна точка трансатлантичних зусиль щодо зміцнення багатосторонності на міжнародній арені.
Це залишається єдиною ефективною реакцією у світі, де все більше країн намагається підірвати глобальний порядок, заснований на правилах. Співпраця між Європою та США має вирішальне значення для справедливого розподілу вакцин та ліків, а також для відновлення світової економіки після удару, який завдала пандемія коронавірусу.
За умов співпраці Європа та США можуть залишатися гарантами миру та стабільності, демократії, верховенства права у світі. Звісно, співпраця між Сполученими Штатами та Європою не буде «ідеальною», адже так чи інакше, будуть з’являтися певні суперечливі моменти, які стосуються, для прикладу, тарифів, санкцій, податків та субсидій, що останнім часом призвели до напруження трансатлантичних відносин.
Однак, союзники повинні співпрацювати спільними рішеннями, адже від цього залежить майбутнє, резюмує видання.