Певною мірою, нещодавно запроваджені санкції проти Росії стали спробою адміністрації американського лідера Джо Байдена «розчистити безлад», який залишив його попередник Дональд Трамп. Адже щодо таких питань як втручання Росії у вибори 2016 та 2020 років, а також кібератаки на бізнес і урядові установи США, то колишній президент не вживав оперативних заходів у відповідь на агресивну політику Москви. Однак Джо Байден вирішив застосувати «тверду дипломатію» до російського президента Володимира Путіна та китайського лідера Сі Цзіньпіна, пише британська газета The Guardian.
Трамп ставив під сумнів причетність Росії до ворожих дій проти США, що суперечило висновкам американських спецслужб. Він регулярно відмовлявся критикувати Володимира Путіна за підтримку «вбивчого режиму» в Сирії, отруєння в Солсбері в 2018 році та переслідування опозиційного активіста Олексія Навального.
Чому Трамп так доброзичливо ставився до Путіна - беззаперечного супротивника США, є однією з великих нерозгаданих таємниць його президентства. Можливо, у них були свої «домовленості».
Тим часом Джо Байден не має причин не реагувати на агресію Москви. Будучи віце-президентом часів Барака Обами, Байден марно намагався «перезавантажити» відносини з Кремлем. За словами Байдена, він зумів зрозуміти «душу Путіна». Байден заявив, що «душі» у російського президента немає під час зустрічі з Путіним у 2011 році. Згідно з повідомленнями, Путін сприйняв це як комплімент.
Очевидно, російського президента не надто «ощасливили» нові санкції США, які включають дипломатичне вислання, заходи проти компаній, що займаються кібершпигунством, та заборону американським банкам купувати російські облігації. Москва швидко помстилася «дзеркальними заходами» проти США. Кремль звинуватив Велику Британію «у кульгавому танці під мелодії Вашингтона», адже Лондон публічно підтримав санкції США.
Пояснюючи свої дії, Байден надав довгий перелік «претензій» до Росії, більшість з яких стосується ще «епохи» Трампа. Але, як показує реакція Москви, помилково вважати, що агресія Кремля залишиться в минулому.
Путін уже випробовував Обаму в 2014 році анексією Криму, зараз він випробовує Байдена черговим військовим нарощуванням на кордоні з Україною.
Якщо дивитися з точки зору Заходу, то політика Путіна стає все більш агресивною. Незалежно від того, планує він реальне військове вторгнення в Україну чи підбурює до зростання насильства в Донбасі, йому вже вдалося, певною мірою, дестабілізувати український уряд та підштовхнути США та Європу до суперечок у межах НАТО.
Репресивні заходи проти «опозиційної мережі» Навального, відображають зневагу Путіна до відкритого уряду та дотримання прав людини.
Новий «альянс» Путіна з автократичним лідером Китаю Сі Цзіньпіном поділяє спільну ворожнечу до Заходу.
Ризик небезпечного протистояння США та демократичних союзників проти авторитарних режимів Китаю та Росії, безсумнівно, зростає. Байден зіштовхнувся із численними «точками спалаху», зокрема це стосується Тайваню і Донбасу. Зустріч Білого дому з прем'єр-міністром Японії в п'ятницю підкреслила його намагання зміцнити «західну оборону».
І все-таки Байден - це не Рональд Рейган, який просто намагається перемогти «злі імперії». Попри те, що він покарав Росію, Байден запросив Путіна на саміт, щоб згладити розбіжності та обговорити низку проблем.
«Сполучені Штати не прагнуть розпочати цикл ескалації конфлікту з Росією. Ми хочемо стабільних, передбачуваних відносин», - сказав американський президент.
У той же час відповідальний Байден з питань боротьби зі зміною клімату Джон Керрі поїхав до Шанхаю, намагаючись посилити співпрацю з Китаєм напередодні глобального кліматичного саміту. Тимчасово питання «розбіжностей» щодо Гонконгу та Сіньцзяна було «відтерміновано». Прагматичний підхід Байдена, хоч і суперечливий у деяких аспектах, має свої переваги, принаймні теоретично дозволяє уникати прямолінійної конфронтації наддержав.
Зрозуміло, що Путін і Сі Цзіньпін не збираються змінювати свою позицію. Завдання полягає у пошуку конструктивних засобів роботи з ними, при цьому захищаючи західні демократичні цінності та безпеку, резюмує видання.
Нагадаємо, раніше Сполучені Штати Америки ввели проти Росії найпотужніші санкції за сім років. За рішенням Мінфіну США, фінустановам країни з 14 червня заборонено брати участь у первинному ринку рублевих і нерублевих облігацій, випущених Центральним Банком РФ, Фондом національного добробуту або Міністерством фінансів РФ, видавати їм позики в рублях або іншій валюті (в перспективі санкції можуть бути розширені на суверенний борг Росії ).
Москва відповіла Вашингтону на введені раніше обмеження - внесла до списку санкцій вісьмох високопоставлених американських чиновників. Серед них колишній помічник президента США з питань національної безпеки Джон Болтон, генеральний прокурор США Меррік Гарланд та директор ФБР Крістофер Рей.
Раніше апарат директора Національної розвідки США опублікував розсекречений звіт про іноземне втручання у вибори 2020 року, в результаті якого президент Росії керував радикальними зусиллями, спрямованими на очорнення кандидатури Байдена. Росія традиційно все заперечує.