Протягом свого першого року перебування на посаді президента США зовнішня політика Джо Байдена була зосереджена на посиленні конкуренції Америки з Китаєм — настільки, що критики звинуватили лідера Вашингтона в тому, що він дозволив Пекіну засліпити свою команду перед іншими міжнародними кризами, в таких країнах як Афганістан та Іран, пише Financial Times.
Президент РФ Владімір Путін, однак, переконався, що його агресивну політику США не зможуть проігнорувати. Зібравши військових на кордоні з Україною, очільник Кремля змусив Білий дім шукати вихід із кризи «нашвидкуруч».
«Це може стати найгіршою кризою в Європі з часів закінчення холодної війни», – сказав Ендрю Лосен із Центру стратегічних і міжнародних досліджень.
Для Байдена протистояння з Путіним є особливо важким викликом, який відповідає його давно поставленій цілі – рішуче протистояти автократам. Саме така різка зміна тактики, як стверджувала команда Байдена, повинна була стати головною відмінністю нового президента від попередника Дональда Трампа.
Це не перший випадок, коли зовнішньополітичні інстинкти Байдена активно захищати молоді демократії в колишній радянській сфері зіштовхнулися з очевидною готовністю Путіна використати військову силу для відновлення домінування Кремля в регіоні.
Більше десяти років тому, будучи головою комітету у закордонних справах Сенату США, Байден прилетів до Тбілісі, коли російські війська вторглися до Грузії, пообіцявши ніколи не «кидати цю молоду демократію».
Рік по тому президент Барак Обама відправив Байдена, який був на посаді віце-президента, назад до Тбілісі, щоб поінформувати грузинський уряд про те, що Вашингтон не надасть йому оборонної зброї — зміна позиції, яка обурила тодішнього президента Грузії Міхеїла Саакашвілі.
Критики стверджують, що тепер Байден зробив подібні розрахунки після того, як став президентом, відмовившись від своєї продемократичної політики, щоб почати діалог із агресивним Кремлем.
Замість того, щоб прямо протистояти Путіну на початку свого президентства, Байден провів із ним гучний саміт у Женеві — за кілька місяців до того, як президент України Володимир Зеленський здійснив візит у США.
Оскільки ситуація в Україні загострилася, Білий дім висловив готовність обговорювати претензії та скарги Росії, хоча деякі з них, наприклад, «вето» на розширення НАТО на Схід, у Вашингтоні вважаються необґрунтованими та неможливими для виконання.
Колишній посол США в Росії Майкл Макфол, який працював разом із Байденом у Білому домі часів Обами, сказав, що нинішня адміністрація Америки «вибрала менше із двох зол», коли мова йшла про взаємодію з Росією.
«Якщо ви не будете говорити, то Путін легко знайде привід для війни, і ви явно не хочете бути тим, хто дав йому цей привід», — сказав Макфол.
Зі свого боку Білий дім наполягає, що для Путіна будуть серйозні наслідки, якщо він почне вторгнення в Україну.
Нещодавно високопоставлений американський чиновник повторив, що адміністрація Байдена запровадить «потужні санкції» проти Росії, якщо вона почне атаку проти України, а також збільшить оборонну допомогу як Києву, так і союзникам по НАТО в Центральній і Східній Європі.
«Ми і наші союзники готові завдати серйозної шкоди російській економіці і реалізувати те, що Росія просить не робити: розширити можливості НАТО в регіоні, а не зменшити їх», — сказав американський чиновник.
Проте перспектива взаємодії США з Росією викликала тривогу в Європі. Не так давно Байден був змушений запевняти Зеленського у «непохитній прихильності» Вашингтона територіальній цілісності України, а держсекретар Ентоні Блінкен сказав, що багато вимог Росії «очевидно, не підлягають реалізації».
Американські офіційні особи також були змушені публічно заявити, що вони планують включити союзників у регіоні до переговорів про європейську безпеку.
Серед вимог Росії — обіцянка НАТО припинити підтримувати країни колишнього Радянського Союзу. Кремль також вимагає, щоб США зобов’язалися не створювати військові бази у будь-яких колишніх радянських республіках.
США заявили, що почнуть дипломатичні переговори з Москвою вже на початку січня, але порядок денний буде ширшим, ніж пропозиції, оголошені Росією.
Деніел Фрід, який працював у Держдепартаменті за часів Обами, сказав, що пропозиції Москви «не є серйозними переговорними пунктами». Однак, на його думку, все одно варто вести діалог із Кремлем.
«Питання таке: «Чи пропозиції Москви є ультиматумом і приводом для війни, або ж вони призначені для того, щоб залякати нас, щоб ми віддали те, за що Росія в іншому випадку мала б боротися?». Я не знаю відповіді. Але сам факт цього запитання вже є неприємним», - додав Фрід.
У МЗС РФ виступили проти участі України у переговорах із США та НАТО щодо гарантій безпеки. Москва «не бачить» необхідності участі нашої сторони у переговорах, які прямо стосуються України. Кремль знову погрожує ескалацією.