Експерти із зовнішньої політики переможця виборів президента США Джо Байдена закликають нового американського лідера досягнути угоди про контроль над озброєннями з лідером Північної Кореї Кім Чен Ином. Ця угода може стати потенційно радикальним проривом після десятиліть невдалої дипломатії США, пише Financial Times.
Адміністрації президентів США, починаючи від Білла Клінтона, закінчуючи Дональдом Трампом не змогли зупинити Північну Корею у розвитку ядерних та ракетних технологій. Вашингтон спробував вдатися до «методів заохочення», такі як американська допомога, розпочавши економічну взаємодію з Північною Кореєю та уникаючи запровадження економічних санкцій - але ці стратегії не змогли переконати режим Кім Чен Ина відмовитись від своїх ядерних програм.
Зараз Північна Корея може похвалитися від 20 до 40 ядерних боєголовок, і це має спонукати США звернути свою увагу на контроль над озброєннями. Якщо США ніяк на не реагуватимуть на зростання ядерного потенціалу КНДР, це означало б мовчки прийняти статус Пхеньяна як ядерно озброєної держави і не вимагати денуклеаризації.
Колишній чиновник Пентагону Ван Джексон заявив, що прагнення Вашингтона до абсолютної безпеки стає "все більш амбіційною метою", оскільки військова могутність Північної Кореї швидко прогресує.
«Північна Корея не збирається відмовлятися від ядерної зброї. Як довго США можуть мовчки сподіватися на добросовісність КНДР?", - каже Ван Джексон.
Експерт з питань Північної Кореї, який працював у Раді національної безпеки за часів адміністрації президента Джорджа Буша-старшого Віктор Ча заявив, що переговори про контроль над озброєннями повинні розпочатися найближчим часом, і ці переговори повинні спробувати «відмовити» КНДР від найнебезпечніших елементів збройних програм.
Але, щоб уникнути звинувачень у занадто м’якому ставленні США до режиму Кім Чен Ина, новообраному президенту довелося б продумати механізм, який спонукатиме Північну Корею до денуклеаризації.
Науковий співробітник американського аналітичного центру Інституту Квінсі Джессіка Лі зазначила, що кілька політичних призначень Байдена на посади органів національної безпеки вже "натякали на більш стратегічний підхід" щодо Пхеньяна, в тому числі потенційне призначення колишньої чиновниці Пентагону Мішель Флурной на посаду першої жінки-міністра оборони.
"Важко уявити собі те, що Кім Чен Ин може легко погодитися на програму роззброєння, адже для Північної Кореї ядерна зброя – це як карта виживання", - сказала Флурной у вересневому інтерв'ю.
Ентоні Блінкен, якого минулого тижня було призначено державним секретарем Байдена, також рекламував процес, подібний до ядерної угоди президента Барака Обами з Іраном, при цьому зазначивши, що сумнівається в тому, що Кім Чен Ин легко "передасть ключі від свого ядерного королівства".
"Адміністрація може знайти користь у проміжній угоді, яка вимагає від Північної Кореї прозорості щодо своїх програм озброєнь та знищення деяких боєголовок і ракет в обмін на обмежену економічну допомогу", - сказав Блінкен у 2018 році.
Однак експерти визнали, що існують недоліки у підході, який передбачає надання поступок Північній Кореї. Будь-яка така політика зіштовхнеться із невдоволенням у Конгресі США, який довгий час займав жорстку позицію проти зброї масового знищення в КНДР.
Колишній аналітик ЦРУ в Північній Кореї Су Кім заявив, що стимули, пропоновані КНДР, повинні базуватися "на наборі реальних, раціональних очікувань", зазначивши, що Пхеньян відмовився співпрацювати з міжнародними інспекторами з питань озброєнь.
"Враховуючи минулий прецедент Північної Кореї у переговорах, її історичний досвід у відносинах із США і, звичайно, її довгострокову стратегію, я сумніваюся, що ці короткострокові заходи матимуть якусь користь", - сказала Су Кім.
Байден вже дав зрозуміти, що «театральних зустрічей на вищому рівні», які активно підтримував Трамп, тричі зустрічаючись протягом останніх двох років з північнокорейським лідером, більше не буде. Новий американський президент заявив про те, що зустрінеться з Кім Чен Ином лише в тому випадку, якщо Північна Корея погодиться зменшити свій ядерний потенціал.
Експерт з Університету Йонсей у Сеулі Джон Делурі вважає, що адміністрація Байдена не повинна повертатися до політики "стратегічного терпіння" епохи Обами, під час якої між Вашингтоном та Пхеньяном було мало взаємодії.